Нафтові гойдалки: дипломатія в Ормузі та слабкий ринок праці США зіткнулися на ринках

5–6 серпня: Часткове відновлення нафти через сумніви. 5 серпня Brent незначно піднявся на 9 центів, оскільки трейдери оцінювали пожвавлені очікування на тлі невизначеності . Відновлення прискорилося 6 серпня, коли напівофіційне іранське агентство Fars повідомило з посиланням на депутата, що таємний додаток до угоди нібито заборонятиме прохід суден США та Ізраїлю через протоку . Brent підскочив на $3,04, або на 3,83%, закрившись на рівні $82,49, оскільки ринки переоцінили ризик зриву угоди .

7 серпня: Слабкий звіт про зайнятість додає тиску з боку попиту. Бюро статистики праці США повідомило, що кількість робочих місць у несільськогосподарському секторі несподівано скоротилася на 23 000 у липні, що суперечило очікуванням економістів щодо зростання на 80 000 . Приріст робочих місць за травень та червень було переглянуто в бік зменшення на загальну суму 103 000 . Рівень безробіття знизився до 4,1%, але лише через те, що рівень участі робочої сили впав до найнижчого рівня з лютого 2021 року, оскільки люди полишали ринок праці .

Незважаючи на похмурий економічний сигнал, Brent все ж виріс на $1,06, закрившись на рівні $83,55 у п'ятницю, що було зумовлено невизначеністю щодо переговорів в Ормузі . Проте за тиждень нафта втратила понад 8% .

Дохідність облігацій відреагувала на дані про зайнятість, а не на Ормуз. Слабкий звіт про кількість робочих місць різко знизив очікування ринку щодо підвищення процентної ставки Федеральним резервом на вересневому засіданні . Це призвело до зниження дохідності облігацій, оскільки ймовірність підвищення ставки зменшилася .

Структура угоди Ірану та Оману, що формується

Після п'яти місяців конфлікту, який фактично перекрив Ормузьку протоку — водний шлях, яким зазвичай транспортується близько п'ятої частини світової сирої нафти — набула обрисів запропонована двостороння угода між Іраном та Оманом.

Основна структура. Запропонована угода надасть Ірану контроль над суднами, що входять до Перської затоки через єдиний новий маршрут, який проходить через територіальні води Ірану, тоді як вихідний шлях контролюватиме Оман . Це замінить тимчасові північні та південні маршрути, які використовувалися під час конфлікту . Високопоставлений іранський дипломат заявив, що домовленість розрахована на два-чотири місяці , тоді як американський чиновник зазначив, що вона буде обмежена 60 днями для роботи над довгостроковою угодою .

Збори. Оман представив Ірану план, підтриманий країнами Перської затоки, щодо добровільних зборів за використання протоки — це поступка вимозі Тегерана про компенсацію без запровадження формального «тарифу», який би вважався нелегітимним . За умовами проєкту, вантажні судна можуть зіткнутися зі зборами .

Статус. Іран та Оман досягли розуміння щодо географічних координат судноплавного маршруту . Речник міністерства закордонних справ Ірану заявив, що спільна заява доопрацьовується, «за умови, що певні треті сторони не втручатимуться» . Високопоставлений чиновник з країн Затоки оцінив шанси на укладення угоди до п'ятниці, 7 серпня, як «50 на 50» . 7 серпня речник комітету національної безпеки парламенту Ірану повідомив, що загальна структура угоди узгоджена, але вимагає схвалення «на вищих рівнях» .

Проблемні моменти, що залишаються

• Доступ суден США та Ізраїлю. Повідомлення іранського агентства Fars з посиланням на депутата стверджує, що таємний додаток заборонятиме судна США та Ізраїлю . Заступник міністра закордонних справ Ірану заявив, що угода з Оманом «все одно не відкриє автоматично водний шлях» і що США мають виконати додаткові умови . США майже напевно відхилять будь-яку заборону для своїх суден. Це залишається найбільшою перешкодою.
• Іран заперечує прямі переговори зі США. Тегеран наполягає, що веде переговори лише з Оманом, тоді як американські посадовці, зокрема Трамп і Рубіо, заявляли про прогрес у прямих переговорах, що створює розрив у довірі .
• Втручання третіх сторін. Умова МЗС Ірану про те, що оголошення відбудеться лише за відсутності втручання неназваних третіх сторін, вказує на потенційних спойлерів, можливо, Ізраїль або іранських консерваторів .
• Прив'язка до ширшого припинення вогню. Угода щодо Ормузу розглядається як потенційний шлях до ширшого припинення вогню між США та Іраном, але всеосяжної угоди поки немає .

Ризики, які можуть змінити напрямок ринку

• Зрив угоди. Якщо угода провалиться — через заборону на судна США/Ізраїлю, відхилення іранськими консерваторами або зовнішнє втручання — ціни на нафту, ймовірно, різко зростуть. Високопоставлений чиновник з країн Затоки оцінив шанси на укладення угоди лише як 50 на 50 .
• Атаки хуситів. Хусити заявили про атаку на саудівський нафтовий танкер 5 серпня, а атаки безпілотників скоротили липневі відвантаження нафти CPC на п'яту частину, що демонструє: навіть якщо переговори щодо Ормузу просуваються, ширші конфліктні ризики зберігаються .
• Тривалий термін відновлення. Управління енергетичної інформації США (EIA) попередило, що повне відновлення потоків нафти триватиме місяці навіть після підписання угоди, отже дефіцит пропозиції збережеться .
• Слабкість з боку попиту. Несподівано слабкий звіт про зайнятість сигналізує про уповільнення економіки США, що може знизити попит на нафту та чинити тиск на ціни, ускладнюючи будь-яке ралі, зумовлене пропозицією .
• Діапазон Goldman. Goldman Sachs вважає, що Brent залишатиметься в діапазоні $80–$90 за барель до появи ясності щодо угоди з Іраном або значної ескалації — це означає, що поточні ціни вкрай нестабільні та бінарні .