Атаки поселенців на Західному березі: підпали, виселення та поява палестинських нічних варт

Напад на бедуїнську громаду Араб-ель-Каабне (на схід від Рамалли)

6 серпня поселенці атакували громаду Каабне на схід від Ет-Тайбе, поранивши трьох палестинців та затримавши одного . Наступного дня, 7 серпня, друга хвиля нападу обрушилася на ту саму громаду: поселенці загнали овець до будинку Наєфа аль-Каабне, напали на мешканців та поранили активістку міжнародної солідарності, яка була присутня на місці . Місцеві джерела повідомили, що нападників супроводжували ізраїльські солдати, які діяли під їхнім захистом . Родина Каабне повідомляє про майже щоденні атаки з моменту заснування ізраїльського колоніального форпосту поблизу їхнього дому приблизно два роки тому .

Ширший контекст: рекордне насильство у 2026 році

Атаки поселенців на Західному березі досягли безпрецедентних рівнів у 2026 році:

• ООН охарактеризувала насильство поселенців як «безпрецедентно високе» . Кількість атак поселенців, що спричинили жертви або матеріальну шкоду, перевищила 1000 інцидентів у 2026 році, торкнувшись понад 230 громад .
• З 1 січня 2025 року по 31 червня 2026 року Управління ООН з координації гуманітарних питань (OCHA) зафіксувало 3033 атаки ізраїльських поселенців . Рівень атак поселенців зріс на 45% у першій половині 2026 року порівняно з тим самим періодом 2025 року .
• Станом на 20 липня 2026 року 18 палестинців були вбиті цього року в атаках за участю поселенців . Понад 2200 палестинців стали вимушеними переселенцями, включаючи більш ніж 1000 дітей .
• Сама ізраїльська армія повідомила, що рівень жорстокого насильства з боку поселенців зріс на 50% з 2024 по 2025 рік .
• Сплеск насильства призвів до повного знелюднення 59 громад з моменту приходу до влади ультраправого уряду Ізраїлю в грудні 2022 року, внаслідок чого понад 5500 палестинців стали переселенцями .

Майже повна відсутність кримінального переслідування

Кримінальне переслідування за насильство поселенців залишається надзвичайно рідкісним. Розслідування ООН у червні 2026 року виявило пряму причетність ізраїльської влади до атак поселенців через фінансову та військову підтримку, а також через надання безкарності, причому ізраїльські сили безпеки часто прикривають поселенців під час нападів . Звіт ООН попереджав, що «роки беззаконня та безкарності» дозволили ескалації . За даними ізраїльської неурядової організації Yesh Din, понад 96% інцидентів насильства з боку поселенців ніколи не призводять до висунення офіційних звинувачень . Хоча в червні 2026 року ізраїльські прокурори висунули звинувачення шістьом поселенцям у підпалі мечеті та заворушеннях у Дейр-Дібвані, такі випадки є винятком, а не правилом . З початку цього десятиліття Ізраїль не притягнув до відповідальності своїх громадян за вбивство палестинських цивільних осіб на окупованому Західному березі .

Поява палестинських сільських варт

У відповідь на сплеск атак та відсутність офіційного захисту палестинці організували власні мережі самооборони. У містечку Сінджил, приблизно за 15 кілометрів на північний схід від Рамалли, мешканці сформували добровільні нічні патрулі, використовуючи ліхтарики та групу WhatsApp для спостереження за схилами пагорбів на предмет наближення поселенців та сповіщення один одного в реальному часі . Один із добровольців сказав Reuters: «Нас залишили сам на сам» .

Ці неозброєні варти — відомі на місцевому рівні як комітети захисту або «нічні вартові» — поширилися на численні громади Західного берега, де вони служать основною лінією оборони від майже щоденних атак поселенців . Коли хтось помічає групу поселенців, він сповіщає інших по телефону, мобілізуючи додаткових мешканців до цього району, щоб протистояти їм і відтіснити назад . Однак ці групи діють без правового захисту і часто стикаються з переслідуваннями як з боку поселенців, так і з боку ізраїльських сил . Поява цих низових мереж також викликала нові занепокоєння серед ізраїльських чиновників, що ці групи з часом можуть озброїтися .