Надзвичайні заходи Румунії на Дунаї: як військові підривають скелі, щоб врятувати останній ядерний реактор

Надзвичайні заходи Румунії на АЕС Чернаводе

• Зупинка енергоблока №1 (28 липня). Компанія Nuclearelectrica здійснила контрольоване відключення першого реактора через те, що рівень Дунаю впав до безпрецедентно низької позначки, що унеможливило належне охолодження.
• Енергоблок №2 спочатку планували зупинити (29–30 липня). Міненерго спочатку віддало наказ про відключення і другого блоку, однак термінова технічна оцінка пізно ввечері показала, що він може продовжувати безпечну роботу, тож його залишили в мережі.
• Оголошення надзвичайного стану (31 липня). Прем'єр-міністр Іліє Боложан оголосив загальнонаціональний надзвичайний стан на весь серпень, посилаючись на критичне падіння виробництва електроенергії на атомній станції, і виділив кошти на імпорт електроенергії.
• Військовий підрив скель (3 серпня). Румунські військово-морські сили провели контрольований вибух скельного виступу, оголеного через обміління в одному з рукавів Дунаю, щоб перенаправити потік води до основного русла («Старого Дунаю»), яке живить водозабір станції Чернаводе.
• Планування затоплення барж з камінням (6 серпня). Уряд підготував план затоплення чотирьох барж, завантажених камінням, для створення дамби, яка б перенаправляла воду. За оцінками, це могло б продовжити роботу енергоблока №2 на 9–10 днів. План був відкладений через небезпечні умови, але залишався ключовим варіантом для виграшу часу.
• Графік відключень для промисловості. Уряд підготував правову базу для примусового обмеження електропостачання промисловим споживачам у разі подальшого погіршення ситуації в енергосистемі.
• Паралельна криза в Угорщині. АЕС «Пакш», яка забезпечує майже половину потреб Угорщини в електроенергії, вперше за майже 50 років була зупинена 2 серпня після того, як рівень Дунаю в Будапешті впав до 10 см. До повної зупинки станція працювала на рівні близько 10% від своєї потужності.

Ширший контекст посухи та енергетичної кризи

• Рекордне обміління Дунаю. Рівень Дунаю на вході в Румунію (Базіаш) на початок кризи впав до найнижчого рівня з 1996 року, а біля Чернаводе продовжував знижуватися на 2–3 см щодня.
• Річки Європи в небезпеці. Рейн і Дунай одночасно досягли рекордно низьких рівнів, що порушило охолодження АЕС, гідроенергетику, вантажні перевезення та промислові ланцюги постачання в Німеччині, Австрії, Сербії, Хорватії, Румунії, Угорщині та Болгарії.
• Спекотна хвиля посилює кризу. Тривала спека по всій Європі різко збільшила попит на електроенергію для кондиціонування повітря, в той час як генерація, що залежить від річок, обвалилася, створивши додаткове навантаження на енергомережі.

Вразливості та економічні наслідки

• Крихкість енергопостачання. АЕС Чернаводе зазвичай забезпечує близько 20% електроенергії Румунії; її часткова зупинка змусила країну різко збільшити імпорт та створила ризики віялових відключень. Угорщина втратила майже половину своєї генеруючої потужності після зупинки «Пакшу».
• Сільське господарство. Через обміління Дунаю в Румунії були запроваджені обмеження на зрошення для фермерів, а в Угорщині – обмеження на використання води у понад 100 містах та селах.
• Судноплавство та торгівля. Рух барж Дунаєм був майже повністю зупинений у Сербії, Хорватії, Угорщині та Румунії, що заблокувало транспортування зерна, руди та пального.
• Прямі економічні збитки для Угорщини. За оцінками прем'єр-міністра, криза могла коштувати Угорщині від 100 до 200 мільярдів форинтів (316–632 млн доларів США).
• Зростання вартості імпорту електроенергії. Обидві країни були змушені купувати електроенергію на регіональних ринках за підвищеними цінами, що призвело до зростання витрат для споживачів та промисловості.
• Тривожний дзвінок про кліматичну вразливість. Чиновники та аналітики охарактеризували ситуацію як викриття структурної залежності критичної інфраструктури від стабільного річкового стоку, зазначивши, що подібні, але менш серйозні події на Дунаї вже траплялися у 2003, 2018 та 2022 роках.