Іспанія. Аукціон 10-річних іспанських Obligaciones того ж дня продемонстрував дохідність 3,395%, що незначно вище за 3,383% на попередніх торгах . Казначейство загалом розмістило €5,565 млрд за чотирма випусками 4 червня та €5,832 млрд за трьома траншами держоблігацій (2033, 2036, 2040) 18 червня . Дохідність короткострокових векселів становила 2,376% для 6-місячних та 2,543% для 12-місячних паперів .
Дохідність обох країн залишається підвищеною в історичному контексті. У зваженому за ВВП вираженні по єврозоні суверенна дохідність становить приблизно 3,3%, що приблизно на 15 базисних пунктів вище за останній звітний період .
1. Рекордна пропозиція суверенного боргу. Очікується, що уряди єврозони випустять близько €1,4 трлн валового боргу в 2026 році, при цьому чиста пропозиція — після врахування погашення облігацій — становитиме приблизно €900–930 млрд . Лише за перше півріччя 2026 року європейські суверенні емітенти залучили рекордні $504 млрд через синдиковані облігації, перевершивши навіть темпи періоду пандемії COVID-19 . Такий обсяг нової пропозиції природним чином тисне на ціни облігацій та підштовхує дохідність угору . Прогнозується, що державний борг єврозони перевищить 90% ВВП у 2026 році та сягне 91,2% у 2027 році, що можна порівняти з рівнями часів боргової кризи 2010–2014 років .
2. Жорсткіша політика ЄЦБ та кількісне згортання (QT). Після утримання ставок на стабільному рівні на початку 2026 року Європейський центральний банк 11 червня 2026 року підвищив ключові ставки на 25 базисних пунктів, довівши ставку за депозитними механізмами до 2,25% — це перший випадок посилення політики серед світових центробанків у цьому циклі . Водночас ЄЦБ скорочує свій баланс приблизно на €384 млрд у 2026 році через QT, тобто більше не є великим покупцем суверенного боргу . Банк Іспанії зазначає, що ринок тепер характеризується "збільшенням чистої емісії та зниженням попиту з боку Євросистеми", що змушує приватний сектор поглинати значно більший обсяг облігацій .
3. Зміна бази інвесторів. Великі європейські пенсійні фонди та страхові компанії — традиційно найбільші власники державних облігацій єврозони — скорочують свої вкладення, змушуючи уряди шукати нових покупців за вищими ставками . Amundi, найбільший управляючий активами в Європі, підкреслює, що цей структурний зсув робить поглинання нового боргу дорожчим .
4. Тиск глобального ринку облігацій. Червневе підвищення ставки ЄЦБ посилило загальне глобальне переоцінювання цінних паперів з фіксованою дохідністю. Трейдери оцінюють приблизно 70% ймовірність третього підвищення ставки ЄЦБ до грудня 2026 року , а очікуваний середній рівень інфляції на 2026 рік становить 2,6% згідно з прогнозами ЄЦБ , що тримає ринки облігацій у напрузі.
Поєднання вищої дохідності та рекордної пропозиції має прямі наслідки для державних бюджетів.
Вищий тягар рефінансування. Французьке та іспанське казначейства рефінансують великі обсяги боргу, що погашається, за ставками 3,4–3,7% порівняно з майже нульовими або негативними ставками лише кілька років тому. Для Франції зі співвідношенням боргу до ВВП понад 112% кожне додаткове збільшення дохідності на 100 базисних пунктів додає мільярди євро річних витрат на виплату відсотків .
Скорочення фіскального простору. Вищі витрати на обслуговування боргу конкурують безпосередньо з витратами на оборону, інфраструктуру та енергетичний перехід — саме тими програмами, які й спричиняють сплеск пропозиції . Amundi та ING попереджають, що дохідність, можливо, має зрости ще більше, щоб залучити достатній інвестиційний попит на рекордну пропозицію . Як зазначає ING, "наш аналіз свідчить, що дохідність, можливо, має зрости більше, щоб знайти достатній попит" .
Ризик розходження. Хоча як французькі, так і іспанські аукціони пройшли добре (коефіцієнти покриття вище 3), спред між французькими ОАТ та німецькими Bunds був волатильним. Європейська комісія визнала, що накопичення державного боргу відбувається швидше, ніж прогнозувалося . Якщо інтерес інвесторів ослабне, країни з вищим рівнем боргу можуть зіткнутися з непропорційно вищими витратами на запозичення, оскільки ринок стане більш вимогливим.
Аукціони липня 2026 року показують, що хоча короткостроковий попит залишається достатньо сильним для розміщення ринку, основні фактори тиску — рекордна пропозиція, QT ЄЦБ, зміна бази інвесторів та глобальне переоцінювання ставок — є структурними. Вартість запозичень для Франції та Іспанії, швидше за все, залишиться підвищеною, скорочуючи фіскальний простір у той час, коли уряди потребують значних інвестицій. Ключове питання на майбутнє: наскільки ще має зрости дохідність, щоб залучити приватний сектор для поглинання найбільшої хвилі суверенного боргу єврозони в історії.