Японське Міністерство фінансів купувало єну в координації з Мінфіном США 31 липня 2026 року (за східним часом США) . Єна перебувала під постійним тиском, опустившись приблизно до 164 за долар — рівня, небаченого майже 40 років, з кінця 1986 року . Офіційно про операцію оголосили 3 серпня 2026 року, що зробило її першою спільною валютною інтервенцією США та Японії з 2011 року і першою скоординованою операцією з купівлі єни з 1998 року .
Обидва уряди дали зрозуміти, що готові до подальших дій, якщо спекулятивний тиск повернеться.
Участь Вашингтона була зумовлена кількома взаємопов'язаними причинами:
Інтервенція була масштабною. Долар впав на 3%, до 158,34 єни, 30 липня, що стало найбільшим одноденним стрибком єни з 2022 року . Станом на 3 серпня єна трималася нижче 157 за долар, значно вище від нещодавніх мінімумів на рівні 164 . Аналітики оцінили, що операція встановила фактичний рівень підтримки поблизу 160 єн за долар, надіславши ринкам чіткий сигнал про готовність влади захищати цю позначку.
5–6 серпня Bank of America різко переглянув свій прогноз курсу долар/єна на кінець року, знизивши його до 149 єн за долар з 152, прогнозуючи зміцнення єни приблизно на 6% від рівня близько 158 . Перегляд був зумовлений скоординованою інтервенцією та очікуваннями вересневого підвищення ставки Банку Японії . Банк зазначив, що участь США в операції зняла «остаточне обмеження» для інтервенційної спроможності Японії .
Обидва уряди наголосили, що обмінні курси мають відображати фундаментальні показники економіки, а не спекулятивну торгівлю. У заяві Міністерства фінансів Японії йдеться, що спільні дії «протидіяли надмірній волатильності та безладним рухам на валютному ринку» . Катаяма тижнями попереджала, що Токіо готовий діяти проти спекулятивних рухів , а Бессент зазначив, що інтервенція «може надіслати ринкам потужний сигнал» про межі терпіння влади .
Незважаючи на різке зростання єни, інвестори зберігали обережність щодо того, чи зможуть ці здобутки втриматися . Аналітики зауважили, що ефект інтервенції може зникнути без подальших кроків, а напрямок руху єни залишається чутливим до сигналів політики Банку Японії та глобального апетиту до ризику . Спільна акція також загострила існуючу дилему для Банку Японії, оскільки агресивна підтримка єни ускладнює нормалізацію його монетарної політики .
Ця інтервенція стала історичним поворотним моментом у валютній співпраці США та Японії: