Протягом кількох місяців Путін фактично не виїжджав із Москви у робочі поїздки регіонами. Із січня до травня 2026 року він офіційно залишав столицю лише двічі — і обидва рази прямував до своїх резиденцій . Попередній регіональний візит відбувся в листопаді 2025 року: тоді Путін відвідав Самару .
Після поновлення поїздок у липні президентська логістика стала іншою: основними напрямками стали віддалені від України регіони Сибіру та Далекого Сходу. Саме цей вибір медіа пов’язують із тим, що європейська частина Росії дедалі частіше опиняється в зоні досяжності українських безпілотників .
Єдиним регіоном європейської частини Росії в новому циклі поїздок стала Казань — столиця Татарстану в Приволзькому федеральному окрузі.
17 червня 2026 року Путін прибув туди на дводенний візит для участі в саміті «Росія—АСЕАН». За даними Meduza, це була його перша поїздка за межі Москви та Санкт-Петербурга за сім місяців . Під час візиту в Казані запровадили посилені заходи безпеки .
Москва, Санкт-Петербург і Валдай, які також згадуються в повідомленнях про маршрути Путіна, є винятками іншого типу: там розташовані його резиденції .
Можливий зв’язок між новою географією поїздок і безпековими побоюваннями пов’язують із подіями наприкінці грудня 2025 року.
29 грудня російське Міністерство закордонних справ заявило, що Україна нібито здійснила масовану нічну атаку на резиденцію Путіна у Валдаї Новгородської області. Російська сторона стверджувала, що в атаці брали участь 91 безпілотник . Пізніше Міноборони РФ оприлюднило відео, яке мало показати збитий дрон і підтвердити цю версію .
Однак ці твердження залишилися спірними:
Кілька публікацій 7 серпня прямо пояснюють відмову Путіна від поїздок до європейських регіонів загрозою атак дронів . Інші медіа пишуть, що він обирає напрямки, які перебувають поза досяжністю українських безпілотників .
Сам по собі маршрут не доводить мотивів президента. Проте поєднання кількох обставин — багатомісячної паузи, поновлення поїздок після інциденту у Валдаї та майже повного переходу на сибірські й далекосхідні напрямки — вказує на посилення особистих безпекових побоювань. Публічного підтвердження цієї причини від Путіна чи Кремля наразі немає.
Якщо така схема поїздок збережеться, вона стане для російського президентства не лише питанням протоколу, а й операційним обмеженням. Робочі візити до потенційно вразливих регіонів можуть бути відкладені або перенесені, тоді як поїздки до Сибіру та на Далекий Схід відбуватимуться за планом.
Ця тенденція також показує, що українська кампанія далекобійних ударів, яка дедалі частіше досягає центральних районів Росії, може впливати на рішення Кремля на найвищому рівні .