Для багатьох основних сільськогосподарських культур урожайність починає знижуватися за температури понад 30 °C. Свині та свійська птиця можуть зазнавати теплового стресу навіть за нижчих показників: це уповільнює ріст, зменшує надої, а в найтяжчих випадках спричиняє відмову органів . У морі хвилі спеки знижують рівень розчиненого кисню, через що риба може загинути від серцевої недостатності .
Південна Корея переживає рекордну спеку: температура, яку відчуває людина з урахуванням вологості, наближається до 40 °C . Наслідки швидко позначилися на цінниках:
Від теплового стресу також загинули сотні тисяч сільськогосподарських тварин і свійських тварин . У корейських медіа та урядових заявах термін «теплофляція» став регулярним .
Червнева хвиля спеки в Європі знищила, за оцінкою торговельної асоціації зернових та олійних культур Coceral, близько 10 млн тонн пшениці, ячменю, кукурудзи й вівса. Фермери могли втратити приблизно €2 млрд доходу .
Очікується, що врожай у 27 країнах ЄС і Великій Британії буде на 9 млн тонн меншим, ніж прогнозували до спеки. Це може стати найменшим урожаєм регіону з 2018 року .
Дослідження Європейського центрального банку показує, наскільки швидко погодний шок доходить до споживача: спека влітку 2022 року додала 0,67 процентного пункта до продовольчої інфляції в Європі. За прогнозом, до 2035 року потепління може посилити вплив аналогічних екстремальних явищ ще на 50% .
У єврозоні продовольча інфляція в середньому становила 2,9% у 2025 році — вище за довгостроковий допандемічний середній показник у 2,2% . Oxford Economics прогнозує, що в базовому сценарії інфляція на продукти в єврозоні зросте з 1,5% у червні 2026 року приблизно до 3% у 2027-му .
До нинішньої спеки додається погодний феномен Ель-Ніньйо, який виник у травні–червні 2026 року. Деякі науковці називають його «супер-Ель-Ніньйо». За оцінкою американського Центру прогнозування клімату, ймовірність того, що до кінця року явище стане дуже сильним або «супер», становить 81%. Очікується, що воно досягне піку взимку в Північній півкулі та може тривати до 2027 року .
Ель-Ніньйо змінює характер опадів і температур у різних регіонах: десь підвищується ризик посухи, десь — злив і повеней. Для продовольчих ринків це означає додатковий ризик одночасних втрат урожаю та перебоїв у постачанні.
Основні оцінки такі:
Нинішня ситуація небезпечна не через один погодний фактор, а через їхнє нашарування. Ель-Ніньйо приходить на тлі високих витрат на енергоносії та добрива, перебоїв у ланцюгах постачання й наслідків воєнних конфліктів.
FAO називає це поєднання «ідеальним штормом» . Для країн Латинської Америки, Африки та Азії додатковим тягарем можуть стати дорожчий імпорт нафти, слабші ланцюги постачання та нестабільна погода . Світовий банк також попереджає, що зростання попиту на біопаливо й можливі торговельні обмеження здатні підштовхнути ціни значно вище поточних прогнозів .
За даними Schroders, до кінця травня посуха охопила понад 50% території США, а площа постраждалих посівів становила близько 250 млн акрів. Це створює додатковий тиск на світові продовольчі ціни .
Окремий ризик — рис. Якщо Ель-Ніньйо триватиме, виробництво рису в уразливих регіонах може скоротитися на 20–50%. Найбільш відкритими до такого сценарію є Південна Азія, Південна Африка та частини Східної Азії .
«Теплофляція» вже відчутна в повсякденних покупках: спека скорочує врожаї, підвищує смертність худоби та риби й зрештою збільшує рахунок у магазині. У Південній Кореї наслідки видно в цінах на овочі та свіжу рибу, а в Європі — у масштабі втрат зернового врожаю та прогнозах інфляції.
Якщо потужне Ель-Ніньйо справді посилиться, воно може додати новий шар до вже наявних енергетичних, продовольчих і геополітичних потрясінь. Саме тому фінансові установи та агентства ООН попереджають про ризик тривалого шоку для світових цін на їжу — аж до 2028 року .