Глобальні збої на НПЗ стискають ринки пального перед зимою

Російська переробка — на мінімумі за понад два десятиліття

У липні 2026 року російські НПЗ переробляли приблизно 3,6–3,8 млн барелів нафти на добу — це найнижчий рівень щонайменше з травня 2000 року . За оцінкою Kpler, сумарні простої та потужності, пошкоджені атаками, становили близько 4,3 млн барелів на добу. Від серпня 2025 року удари безпілотників зачепили щонайменше 25 російських НПЗ .

Оцінка у 2,5 млн барелів на добу виведених з ладу російських потужностей є обґрунтованим узагальненням. На початку 2025 року під удар потрапило близько 10% переробних потужностей Росії, а до вересня атаки однією хвилею зупинили підприємства, що переробляли приблизно 1,1 млн барелів на добу . До середини 2026 року сукупний масштаб пошкоджень став значно більшим.

Чому найбільше потерпає дизель

Дизель опинився «в епіцентрі» дефіциту. За даними Goldman Sachs, світова активність НПЗ знизилася до найнижчого сезонного рівня з пандемії 2020 року, тоді як запаси середніх дистилятів — категорії, до якої належать дизель і пічне паливо, — залишаються нижчими за середні сезонні показники .

Воєнні зупинки в Росії та на Близькому Сході різко скоротили пропозицію дизеля. Збільшення виробництва в країнах Америки та Африки компенсувало лише приблизно третину втрачених обсягів .

У Європі маржа переробки дизеля й авіапального наприкінці 2025 року перевищила 40 доларів за барель. 18 листопада 2025 року дизельний crack spread — різниця між ціною продукту та вартістю сирої нафти — сягнув 43,64 долара за барель відносно Dated Brent, що стало максимумом із січня 2023 року. Премія на авіапальне зросла до 41,19 долара — найвищого рівня із вересня 2023 року .

Бензин та авіапальне також під тиском

Проблеми не обмежуються дизелем. У травні 2026 року після ударів безпілотників центральні російські НПЗ, на які припадає приблизно 30% виробництва бензину в країні, були змушені зупинити або скоротити роботу .

Росія продовжила заборону на експорт бензину до липня 2026 року та розглядає можливість обмежити експорт дизеля, щоб стримати зростання внутрішніх цін . Для світового ринку це означає менше доступного пального з одного з великих експортерів, а для самої Росії — посилення дефіциту на внутрішньому ринку.

Чотири ризики напередодні зимового сезону

1. Ремонти можуть затягнутися

Московський НПЗ, пошкоджений ударами в червні 2026 року, ремонтуватимуть щонайменше шість місяців. За даними джерел Reuters, завод навряд чи відновить виробництво до кінця 2026 року . Для багатьох аварійних зупинок конкретних термінів ремонту взагалі немає .

Це важливо, оскільки пошкоджений НПЗ не можна швидко замінити додатковими обсягами сирої нафти. Нафтопереробка перетворює нафту на конкретні продукти — дизель, бензин та авіапальне, — і саме ці переробні потужності стали вузьким місцем ринку.

2. Нові удари можуть скоротити пропозицію ще більше

У січні–травні 2026 року Україна вдвічі збільшила кількість атакованих російських НПЗ порівняно з аналогічним періодом 2025 року: 16 підприємств проти восьми. За розрахунками Reuters, атаки вивели з ладу близько 700 000 барелів на добу переробних потужностей .

Міжнародне енергетичне агентство очікувало, що удари безпілотників стримуватимуть обсяги російської переробки щонайменше до середини 2026 року. Однак сама кампанія атак тривала й надалі . Кожна нова зупинка підвищує конкуренцію за доступні партії дизеля та інших середніх дистилятів.

3. Зимовий попит може посилити дефіцит

У четвертому кварталі в Північній півкулі зростає попит на дизель і пічне паливо для опалення. У США споживання пічного палива за тиждень до 14 листопада 2025 року збільшилося на 40% після приходу арктичного холодного повітря, а кількість градусо-діб опалення була на 22% вищою за середній показник за 10 років .

Якщо запаси вже нижчі за сезонну норму, навіть відносно невеликий додатковий збій може швидко посилити дефіцит. Саме тому ринок дизеля реагує не лише на обсяг видобутку нафти, а й на те, скільки НПЗ реально працює та як швидко вони можуть збільшити випуск потрібних продуктів .

4. Світова переробна база скорочується структурно

Тиск створюють не тільки війна й аварії. У другому кварталі 2025 року глобальний сектор нафтопереробки скоротився на 350 000 барелів на добу через остаточне закриття заводів у Європі та Китаї. BloombergNEF очікував, що загальна номінальна потужність первинної переробки у 2025 році зменшиться ще на 188 000 барелів на добу .

Отже, навіть після відновлення частини пошкоджених підприємств ринок може залишитися менш гнучким, ніж раніше. Закритий завод — це вже не тимчасова втрата, а постійне зменшення можливостей виробляти пальне.

Що відбувається з російським експортом нафти

Зупинка НПЗ створює для Росії своєрідний клапан для надлишкової сирої нафти. Якщо нафту неможливо переробити всередині країни, її відправляють на експорт.

Експорт російської сирої нафти через західні порти у травні 2026 року зріс на 15% проти квітня й досяг найвищого за вісім місяців рівня . У червні відвантаження з балтійських портів Приморськ та Усть-Луга, а також із чорноморського Новоросійська сягнули майже 3 млн барелів на добу — рекордного показника .

Але цей зв’язок працює в обидва боки. Коли наприкінці липня Україна тимчасово змістила фокус атак із НПЗ, російський експорт сирої нафти за чотири тижні до 2 серпня знизився до 3,9 млн барелів на добу — нижче за 4 млн. Більше нафти залишалося в країні для переробки . Якщо атаки на НПЗ поновляться, експорт сирої нафти, імовірно, знову зростатиме .

Росія сама стикається з нестачею пального

Парадокс російської ситуації полягає в тому, що країна може збільшувати експорт сирої нафти й водночас відчувати дефіцит готового пального. Москва розглядає заборону на експорт дизеля, а внутрішні поставки бензину та дизеля вже суттєво скоротилися .

У червні 2026 року окупований Росією Крим оголосив надзвичайний стан через нестачу пального та заборонив його продаж. До липня паливні обмеження діяли в більшості регіонів Росії .

Перед Кремлем постає складний вибір: експортувати нафту, підтримуючи валютні надходження, чи залишати більше сировини на внутрішніх НПЗ, щоб уникнути політично чутливого дефіциту бензину й дизеля.

Висновок

Світовий ринок пального входить у зиму з найнапруженішим за останні роки балансом середніх дистилятів. Війна, остаточне закриття заводів і непередбачені аварії одночасно скоротили можливості виробляти дизель, авіапальне та бензин.

Сира нафта сама по собі не розв’язує проблему: ринку потрібні справні НПЗ, запаси та час на ремонт. Якщо відновлення затягуватиметься, атаки триватимуть, а зимовий попит зростатиме, ризики для цін на дизель, авіапальне й бензин залишатимуться однозначно спрямованими вгору.