Зміна клімату зробила пожежну погоду в Іспанії у 20 разів імовірнішою

Що саме досліджували науковці

WWA оцінювала не сам факт займання конкретних лісів, а погодні умови, за яких вогонь виникає й поширюється особливо швидко. Для цього дослідники використали показник Daily Severity Rating (DSR) — добовий індекс небезпеки пожеж, що враховує температуру, вологість, швидкість вітру та посуху. Він показує, наскільки складно загасити пожежу після її початку .

Команда проаналізувала дані метеоспостережень за семиденний період із найвищим показником DSR у кожному з постраждалих регіонів. Такий підхід дав змогу оцінити, наскільки частіше подібні екстремальні умови виникають у нинішньому кліматі, який приблизно на 1,4 °C тепліший за доіндустріальний .

Важливу роль відіграла й послідовність погодних подій. Волога зима сприяла густому росту рослинності, а потім незвично суха й спекотна весна висушила її. У результаті сформувалася своєрідна «паливна бомба» — велика кількість сухої рослинної маси, здатної швидко підтримувати полум’я . Такі різкі переходи від вологих до спекотних і сухих умов іноді називають «погодними гойдалками»; із потеплінням клімату вони стають частішими .

Масштаб пожеж у 2026 році

За даними Європейської інформаційної системи лісових пожеж (EFFIS), до кінця липня в країнах ЄС вигоріло близько 434 976 гектарів. Найбільші площі припали на Іспанію та Францію . На початку серпня деякі оцінки вже перевищували 500 000 гектарів .

Пожежна погода в ЄС від початку року була на 43% суворішою, ніж середній показник на кінець липня за попередні два десятиліття. Загалом стихія була пов’язана приблизно з 1 400 пожежами — більш ніж удвічі вище за історичну середню кількість .

До кінця липня пожежі також викинули в атмосферу близько 18 млн тонн CO₂ — більш ніж удвічі більше, ніж за аналогічний період 2025 року . Це створює додаткове замкнене коло: пожежі викидають парникові гази, які посилюють потепління, а воно, своєю чергою, підвищує ризик майбутніх пожеж.

Економічні збитки: до €19,1 млрд

Попередні оцінки AccuWeather та Reuters визначали сукупні економічні втрати від пожеж у межах €15,6–19,1 млрд — приблизно $18–22 млрд . До цієї суми входять знищене майно та інфраструктура, витрати на гасіння, прибирання наслідків, втрати сільського господарства та очікувані страхові виплати .

За даними Financial Times, лише відновлення у п’яти найбільш постраждалих країнах єврозони — Франції, Іспанії, Португалії, Греції та Румунії — до початку серпня оцінювалося у €3,1 млрд .

Пожежний сезон також загострив проблему страхування від кліматичних ризиків. Очікується, що основну частину негайних збитків покриють внутрішні страхові компанії, однак дедалі гостріше постає питання, наскільки доступним і взагалі можливим буде страхування в регіонах, де катастрофи стають частішими. За оцінкою Morningstar DBRS, збитки Франції можуть сягнути €10–15 млрд, а застраховані втрати — кількох мільярдів євро .

Рейн і Дунай: посуха вдарила по торгівлі та енергетиці

Ті самі спека й дефіцит опадів, які підживлювали пожежі, спричинили критичне падіння рівня води в головних річках Європи.

На контрольному пункті Кауб Рейн опустився нижче 24 см — до найнижчого рівня від початку ведення таких вимірювань у 1880 році . Кауб є важливим вузьким місцем для судноплавства до південної Німеччини та Швейцарії. Через обміління баржі могли перевозити менше вугілля, пального, хімікатів та промислових товарів, а вартість фрахту зросла до рекордних значень .

Дунай також досяг історично низьких рівнів у кількох країнах . Угорщина опинилася за міліметри від вимушеної зупинки АЕС «Пакш», яка забезпечує близько 40% електроенергії країни: низький рівень води загрожував системі охолодження .

У Румунії військово-морські сили провели контрольований вибух, щоб прибрати скелі біля каналу Бала й підтримати необхідний потік води для безпечної роботи Чорнавoдської АЕС . Сербія була змушена скоротити виробництво гідроелектроенергії . Обміління річок також обмежило генерацію гідроенергії в регіоні, підштовхнуло ціни на електроенергію та посилило економічний тиск, додавшися до прямих збитків від пожеж .

ЄС робить ставку на профілактику

Масштаб кризи підштовхнув Європейський Союз до перегляду підходу: не лише боротися з полум’ям, а й заздалегідь змінювати ландшафти, щоб зменшити ризик його поширення.

6 серпня єврокомісар з питань довкілля заявив, що ЄС спонукатиме держави-члени більше інвестувати в управління природними територіями. Серед можливих заходів — контрольовані випалювання, проріджування лісів і відновлення природних систем утримання води .

Науковці WWA та інші аналітики наголошують: за нинішнього рівня потепління умови, подібні до тих, що спричинили пожежі 2026 року, можуть виникати приблизно раз на шість років у центральній Іспанії та раз на 20 років на південному заході Франції . Дослідники вважають ці оцінки консервативними .

Головний висновок — скорочення викидів

WWA пов’язує посилення пожежної погоди приблизно з 1,4 °C глобального потепління порівняно з доіндустріальним рівнем . Профілактичне управління ландшафтами може зменшити ризик і допомогти громадам адаптуватися, але воно не усуває першопричину.

На думку дослідників, головним інструментом стримування подальшого погіршення залишається скорочення викидів від викопного палива. Без цього екстремальна спека, посухи та пожежі можуть невдовзі наблизити суспільства до межі здатності адаптуватися до нових кліматичних умов .