Геном птаха може бути меншим за геном багатьох ссавців, але це не робить його простішим для секвенування. У птахів є десятки мікрохромосом, а також ще дрібніші так звані точкові, або «dot», хромосоми. Вони містять багато повторюваних послідовностей ДНК — ділянок, які традиційні технології часто читають неправильно або взагалі пропускають .
Через це 11 найменших хромосом зебрової амадини раніше не вдавалося зібрати повністю. Попередні геномні карти містили численні прогалини, тому частина генів здавалася відсутньою. Насправді деякі з них просто ховалися в ділянках, які технології не могли надійно прочитати .
Команда лабораторії Еріка Джарвіса поєднала кілька методів довгочитаного секвенування, зокрема PacBio HiFi та Oxford Nanopore. Коли повторювана ДНК забивала пори секвенувальних пристроїв, дослідники розробили протоколи для їхнього регулярного очищення під час роботи. Після цього вони вручну перевіряли й коригували збірку хромосома за хромосомою, щоб закрити останні прогалини .
У підсумку до геному додали близько 90 мільйонів раніше відсутніх пар основ — приблизно 7,8% усієї послідовності, якої не було в референсній збірці 2021 року .
Повна збірка виявила 2710 раніше невідомих генів. Із них 972 кодують білки — тобто містять інструкції для створення молекул, що виконують різні функції в організмі .
Один із найпоказовіших прикладів — ген, пов’язаний із передаванням сигналів між нервовими клітинами. Раніше вважалося, що зеброва амадина його не має. Насправді ген розташований на 31-й хромосомі — крихітній і надзвичайно повторюваній ділянці, яку досі не вдавалося зібрати повністю .
Це змінює підхід до порівняння геномів. Якщо певного гена немає в неповній карті, це ще не означає, що вид утратив його в процесі еволюції. Він міг залишитися «за кадром» через технічні обмеження. Нова збірка допомагає відрізнити справжню еволюційну втрату гена від помилки або прогалини в геномній карті .
Дослідники також відтворили жіночу W-хромосому. Вона на 83% складається з повторюваної ДНК, а приблизно третина її послідовності раніше взагалі не була зібрана .
Це важливо для вивчення статевих відмінностей у вокальному навчанні. На Z- та W-хромосомах зосереджені гени, пов’язані з такими відмінностями й регуляцією естрогеном. Тепер ці гени можна повноцінно порівнювати та перевіряти експериментально, чого раніше не дозволяли неповні дані .
Неочікуваний результат стосується центромер — структур, які допомагають утримувати сестринські хроматиди разом під час поділу клітини. На центромері кожної хромосоми зебрової амадини науковці знайшли повторювану послідовність завдовжки 716 пар основ. Вона містить мотиви, подібні до ділянки, з якою зв’язується людський білок CENP-B .
Команда також визначила можливий білок-партнер, що походить із тієї самої давньої родини мобільних елементів ДНК, яка дала ссавцям CENP-B. Це може свідчити, що птахи та ссавці мають більш упорядковану архітектуру центромер, ніж вважалося раніше .
Структура мікрохромосом може зберігати риси, успадковані від давніх предків хребетних. Тому нова карта дає змогу по-новому досліджувати, як геноми змінювалися протягом сотень мільйонів років .
Зеброва амадина вчиться співати, слухаючи інших птахів і наслідуючи їх. Саме тому вона є одним із головних модельних організмів для вивчення мозку, вокального навчання та біологічних механізмів, що лежать в основі мовлення .
Тепер цей вид став лише другим відомим видом, який навчається вокалізації та має повністю зібраний геном. Першим була людина .
Керівник Лабораторії нейрогенетики мови Університету Рокфеллера Ерік Джарвіс зазначив: якщо існує молекула, яка відрізняє види, здатні навчатися вокалізації, від видів, які цього не вміють, «десь у цьому геномі вона є». Повна геномна карта вперше дає змогу системно шукати такі молекули й безпосередньо перевіряти роль конкретних генів .
Водночас сама наявність 2710 нових генів ще не доводить, що вони відповідають саме за здатність навчатися співу. Їхній зв’язок із вокальним навчанням доведеться встановити в подальших дослідженнях. Проте тепер учені мають значно точніший набір даних для такої роботи.
Геном зебрової амадини є частиною ширшої роботи Vertebrate Genomes Project — міжнародної ініціативи зі створення повних геномів тисяч видів хребетних .
Коли з’явиться більше збірок T2T, дослідники зможуть точніше порівнювати хромосоми різних видів, відстежувати еволюцію генів і досліджувати генетичну основу складної поведінки. Для науки про вокальне навчання це означає перехід від пошуку в неповній карті до перевірки кожної доступної ділянки ДНК.