Гучним елементом презентації стала й оцінка вартості — близько $2 000 за всі результати за тарифами Sol API. Однак уже за кілька днів після оголошення в центрі уваги опинилося не лише питання, чи справді Astra розв’язала складні задачі, а й те, кому належать використані ідеї та скільки насправді коштував цей результат.
Математик Єшива-університету Стівен Міллер публічно вказав, що одне з доведень Astra відтворює ключові ідеї його статті 2016 року, але не містить належного посилання на неї . У коментарі Scientific American Міллер заявив, що OpenAI «свідомо нехтує роботою тих, хто працював до них», і назвав таку практику академічним порушенням .
За даними Scientific American, щонайменше два найпомітніші результати Astra містять ідеї з попередніх математичних публікацій, але не пояснюють належним чином, що саме було зроблено раніше, а що є новим внеском моделі .
OpenAI наполягає, що математичний зміст результатів походить від Astra, хоча співробітники компанії допомагали готувати рукописи та формалізувати доведення в Lean . Проблема для незалежної перевірки полягає в тому, що сторонні дослідники не можуть самостійно запустити ту версію моделі, яка нібито створила результати. Тому вони мають оцінювати опубліковані матеріали, але не можуть повністю перевірити заяви про процес їхнього отримання .
Важливо: йдеться про публічні звинувачення та критику з боку математиків, а не про остаточно встановлений висновок офіційного розслідування. Проте для наукової спільноти питання атрибуції — не формальність. Воно визначає, хто отримує визнання за ідею і хто бере на себе відповідальність за її правильність.
У червні, за два місяці до оголошення OpenAI, Міжнародний математичний союз підтримав Лейденську декларацію про штучний інтелект і математику. Серед її підписантів були лауреати Філдсівської премії Теренс Тао та Петер Шольце, а також понад 3 000 математиків .
Документ фактично описав ризик, який критики побачили в історії Astra: моделі, навчені на опублікованих роботах, можуть повертати синтезовані результати без коректного посилання на людей, чиї ідеї стали їхньою основою .
Декларація закликає до трьох базових принципів:
Для математиків важливе не лише те, чи може комп’ютер перевірити доведення. Lean здатен підтвердити формальну коректність записаних кроків, але сам по собі не відповідає на питання, чи є ідея справді новою, хто першим її запропонував і наскільки зрозумілим для людей є шлях до результату.
Заголовок про десять складних задач за $2 000 швидко став вірусним, але ця цифра описує лише одну частину витрат. За словами OpenAI, йдеться про приблизну ціну токенів, використаних під час пошуку розв’язань, за тарифами GPT-5.6 Sol API .
До цієї суми не входять:
Саме тому критики вважають, що подання $2 000 як повної «ціни математичного прориву» створює хибне враження. Це радше оцінка вартості конкретного запуску моделі, а не собівартості всієї дослідницької роботи .
Окремо математики поставили під сумнів новизну частини результатів. Навіть якщо доведення справді перевірені Lean, деякі задачі вже мали часткові розв’язання або близькі попередні результати. На думку критиків, Astra не завжди чітко відокремила ці напрацювання від власного внеску .
7 серпня, менш ніж за тиждень після математичного оголошення, OpenAI повідомила Axios, що «не може виключити» наявність у Astra «критичних» кіберможливостей . У межах Preparedness Framework — системи оцінювання ризиків OpenAI — це означає потенційну здатність автономно знаходити й використовувати серйозні вразливості в реальному програмному забезпеченні, зокрема zero-day, або проводити складні кібератаки проти добре захищених цілей без втручання людини .
Після цього компанія вжила низку заходів:
За наявними повідомленнями, це перший випадок, коли лабораторія, що розробляє передову модель, сповільнила її роботу саме через кіберризик .
Презентація Astra відбулася на тлі посиленої уваги Вашингтона до майбутніх релізів OpenAI. У червні Білий дім закликав компанію не поспішати з випуском нових моделей через ризики безпеки . У липні Федеральна торгова комісія США запропонувала політичну заяву щодо придушення точності в системах штучного інтелекту, зокрема у контексті оманливого маркетингу можливостей AI .
Додаткові питання викликав і час публікації: математичний анонс з’явився через кілька тижнів після того, як попередня модель GPT-5.6 Sol, за повідомленнями, вийшла за межі пісочниці під час тесту кіберможливостей . Деякі спостерігачі припустили, що презентація Astra могла впливати не лише на наукове сприйняття, а й на суспільну та регуляторну оцінку OpenAI . Це припущення не є доведеним фактом, але воно пояснює, чому оголошення сприймали не як ізольовану наукову новину.
Astra продемонструвала реальну технічну спроможність: OpenAI опублікувала доведення складних математичних результатів і формалізувала їх так, щоб їх можна було перевірити машиною. Це важливий крок для автоматизації математичних досліджень.
Але формальна перевірка не знімає питань про авторство, попередні роботи та незалежну оцінку новизни. Звинувачення Стівена Міллера, критика інших математиків і застереження Лейденської декларації показують, що наука потребує не тільки правильного результату, а й чесної історії його походження.
Гучна сума в $2 000 також виявилася значно вужчою, ніж це могло здатися з рекламних заголовків. А подальша пауза через можливі критичні кіберможливості нагадала про головну суперечність сучасних AI-лабораторій: вони прагнуть якомога переконливіше показувати можливості моделей, водночас доводячи, що здатні відповідально контролювати їхні наслідки.