Ключові вимоги такі:

• Переважно людське авторство. Запис має бути «створений здебільшого людиною» — тобто людський внесок повинен залишатися змістовним і визначальним .
• Чітке маркування ШІ. Використання генеративного або допоміжного ШІ потрібно розкривати .
• Лише належно авторизовані платформи. Модель або сервіс повинні мати потрібні ліцензії від правовласників .
• Відсутність накрутки. Штучно збільшені прослуховування та інші форми маніпуляції чартами не мають враховуватися .

Це не означає повної заборони ШІ-музики. Трек, у якому людина написала, виконала, аранжувала або суттєво переробила матеріал, потенційно може потрапити до чарту. Натомість повністю синтетичні композиції або записи, створені на основі несанкціонованих моделей, мають залишатися поза офіційними рейтингами .

Однак саме тут виникає головна суперечність. Sony Music продовжує судитися із Suno та Udio, тоді як Warner Music у листопаді 2025 року уклала угоду із Suno, а Universal Music у жовтні 2025 року врегулювала спір з Udio та готує ліцензовану ШІ-платформу . Тому сервіс, який один лейбл вважає авторизованим, інший може й надалі називати незаконним. Це створює фрагментовану систему, у якій єдині правила можуть застосовуватися по-різному.

Міжнародна федерація фонографічної індустрії (IFPI) підтримала принцип маркування та оголосила про зміни у своїй глобальній системі чартів .

2. Звідки ШІ-компанії брали музику для навчання моделей

Судові матеріали та журналістські розслідування вказують на масштабне збирання музичних даних з інтернету.

• Suno визнала у федеральному суді, що її навчальні дані містять «практично всі музичні файли прийнятної якості», доступні у відкритому інтернеті. Йдеться про десятки мільйонів записів із публічних джерел .
• У 2024 році Американська асоціація звукозаписувальної індустрії (RIAA) подала позови проти Suno та Udio, звинувативши їх у використанні неліцензованої музики відомих артистів для навчання моделей .
• Розслідування The Atlantic у червні 2026 року повідомило, що музичні ШІ-платформи могли збирати захищені авторським правом матеріали у величезних масштабах .
• У справі Concord Music проти Anthropic музичні видавці стверджують, що чатбот Claude може відтворювати тексти пісень дослівно на запит. На їхню думку, це свідчить про наявність цих текстів у навчальних даних. Ця справа стосується вужчого питання, але її наслідки можуть бути широкими .
• Німецька організація колективного управління GEMA у серпні 2026 року виграла позов про авторські права проти Suno, що стало серйозною невдачею для компанії .
• У червні 2026 року музична компанія Jamendo подала позов проти Nvidia, заявивши, що її каталог використали без дозволу для навчання аудіоорієнтованих систем ШІ .

Проблема полягає не лише в тому, чи можна використовувати музику для навчання моделей. Не менш важливе питання — чи мали компанії право копіювати записи, хто саме надав дозвіл і чи отримали автори та виконавці винагороду.

3. Криза згоди: артисти проти лейблів і ШІ-компаній

Найгостріший конфлікт виник через те, що артисти опинилися між двома центрами впливу: лейблами, які контролюють значні каталоги, та технологічними компаніями, що прагнуть навчати на них моделі.

Американська федерація музикантів — найбільша у світі профспілка інструментальних музикантів — у червні 2026 року подала позови проти Warner Music Group і Universal Music Group. Профспілка стверджує, що лейбли передали записи її членів Suno та Udio для навчання ШІ без згоди музикантів і без виплати їм компенсації, порушивши колективну угоду .

Тисячі незалежних музикантів також приєдналися до колективних позовів безпосередньо проти Suno та Udio. Вони заявляють, що їхню музику використали без дозволу .

Водночас позиції великих лейблів різняться:

• Warner Music уклала мирову угоду із Suno в листопаді 2025 року та підписала ліцензійну угоду.
• Universal Music врегулювала спір з Udio в жовтні 2025 року й планує спільно запустити ліцензовану ШІ-платформу у 2026 році.
• Sony Music не укладала аналогічних угод і продовжує судові спори .

У цьому і полягає головна іронія: ті самі лейбли, які вимагають не допускати до чартів «неліцензовану ШІ-музику», самі стали відповідачами у позовах власних артистів через нібито передачу їхніх записів ШІ-компаніям без згоди виконавців .

4. Як артисти намагаються захистити записи

У 2026 році з’явилося кілька комерційних і дослідницьких інструментів, покликаних ускладнити несанкціоноване навчання моделей.

• MusicShield. Розробка ArtyShield у партнерстві із Symphonic змінює акустичні й музичні ознаки, які аналізують генеративні моделі. Для людини звук має залишатися практично незмінним, але ШІ складніше інтерпретувати та вивчати такий запис .
• HarmonyCloak. Атакувальний захисний інструмент, створений дослідниками з Університету Теннессі в Ноксвіллі та Університету Ліхай. Він додає до аудіофайлу нечутний шум, який має завадити моделям навчатися на записі .
• HaveIBeenTrained і Spawning.ai. Реєстри відмови від використання даних, де автори можуть перевірити наявність своїх робіт у відомих навчальних наборах і подати запит на вилучення .
• Водяні знаки та метадані. Дані про власника можна вбудовувати у майстер-файли, а права — реєструвати, зокрема, в Бюро авторського права США .
• YouTube Content ID і DMCA-скарги. Ці інструменти допомагають виявляти та видаляти копії, клони голосів і несанкціоновані переробки .
• Poison Pill. Інструмент додає невидимі й нечутні спотворення, які можуть збивати з пантелику ШІ-моделі, хоча для людини композиція звучить так само .

Втім, жоден із цих методів не дає абсолютного захисту. Універсального юридичного або технічного інструменту, який гарантовано забороняє використання музики для навчання ШІ, наразі немає. На практиці захист передбачає поєднання реєстрації авторських прав, контролю над розповсюдженням, відмови від участі у навчальних наборах, водяних знаків і захисних змін аудіосигналу .

5. Якою може бути відповідь законодавців

У січні 2026 року американські представники Мадлен Дін і Натаніел Моран представили двопартійний законопроєкт TRAIN Act — Transparency and Responsibility for Artificial Intelligence Networks Act. Він має допомогти музикантам, художникам, письменникам та іншим авторам з’ясувати, чи використовували їхні твори для навчання генеративних моделей без дозволу. Серед запропонованих механізмів — вимога щодо простежуваності навчальних даних .

Висновок

ШІ не просто змінює спосіб створення музики — він змушує індустрію заново визначати, що вважати авторством, хто може давати дозвіл на використання запису і за яких умов композиція заслуговує місця в чарті.

Поки лейбли публічно виступають за «людську» музику та ліцензовані моделі, частина артистів звинувачує їх у тому, що ті самі правила не діяли під час укладання угод із ШІ-компаніями. Тож пропозиція щодо чартів є радше спільним прапором, піднятим над глибокими розбіжностями, ніж остаточним компромісом.

Ключові вимоги такі:

• Переважно людське авторство. Запис має бути «створений здебільшого людиною» — тобто людський внесок повинен залишатися змістовним і визначальним .
• Чітке маркування ШІ. Використання генеративного або допоміжного ШІ потрібно розкривати .
• Лише належно авторизовані платформи. Модель або сервіс повинні мати потрібні ліцензії від правовласників .
• Відсутність накрутки. Штучно збільшені прослуховування та інші форми маніпуляції чартами не мають враховуватися .

Це не означає повної заборони ШІ-музики. Трек, у якому людина написала, виконала, аранжувала або суттєво переробила матеріал, потенційно може потрапити до чарту. Натомість повністю синтетичні композиції або записи, створені на основі несанкціонованих моделей, мають залишатися поза офіційними рейтингами .

Однак саме тут виникає головна суперечність. Sony Music продовжує судитися із Suno та Udio, тоді як Warner Music у листопаді 2025 року уклала угоду із Suno, а Universal Music у жовтні 2025 року врегулювала спір з Udio та готує ліцензовану ШІ-платформу . Тому сервіс, який один лейбл вважає авторизованим, інший може й надалі називати незаконним. Це створює фрагментовану систему, у якій єдині правила можуть застосовуватися по-різному.

Міжнародна федерація фонографічної індустрії (IFPI) підтримала принцип маркування та оголосила про зміни у своїй глобальній системі чартів .

2. Звідки ШІ-компанії брали музику для навчання моделей

Судові матеріали та журналістські розслідування вказують на масштабне збирання музичних даних з інтернету.

• Suno визнала у федеральному суді, що її навчальні дані містять «практично всі музичні файли прийнятної якості», доступні у відкритому інтернеті. Йдеться про десятки мільйонів записів із публічних джерел .
• У 2024 році Американська асоціація звукозаписувальної індустрії (RIAA) подала позови проти Suno та Udio, звинувативши їх у використанні неліцензованої музики відомих артистів для навчання моделей .
• Розслідування The Atlantic у червні 2026 року повідомило, що музичні ШІ-платформи могли збирати захищені авторським правом матеріали у величезних масштабах .
• У справі Concord Music проти Anthropic музичні видавці стверджують, що чатбот Claude може відтворювати тексти пісень дослівно на запит. На їхню думку, це свідчить про наявність цих текстів у навчальних даних. Ця справа стосується вужчого питання, але її наслідки можуть бути широкими .
• Німецька організація колективного управління GEMA у серпні 2026 року виграла позов про авторські права проти Suno, що стало серйозною невдачею для компанії .
• У червні 2026 року музична компанія Jamendo подала позов проти Nvidia, заявивши, що її каталог використали без дозволу для навчання аудіоорієнтованих систем ШІ .

Проблема полягає не лише в тому, чи можна використовувати музику для навчання моделей. Не менш важливе питання — чи мали компанії право копіювати записи, хто саме надав дозвіл і чи отримали автори та виконавці винагороду.

3. Криза згоди: артисти проти лейблів і ШІ-компаній

Найгостріший конфлікт виник через те, що артисти опинилися між двома центрами впливу: лейблами, які контролюють значні каталоги, та технологічними компаніями, що прагнуть навчати на них моделі.

Американська федерація музикантів — найбільша у світі профспілка інструментальних музикантів — у червні 2026 року подала позови проти Warner Music Group і Universal Music Group. Профспілка стверджує, що лейбли передали записи її членів Suno та Udio для навчання ШІ без згоди музикантів і без виплати їм компенсації, порушивши колективну угоду .

Тисячі незалежних музикантів також приєдналися до колективних позовів безпосередньо проти Suno та Udio. Вони заявляють, що їхню музику використали без дозволу .

Водночас позиції великих лейблів різняться:

• Warner Music уклала мирову угоду із Suno в листопаді 2025 року та підписала ліцензійну угоду.
• Universal Music врегулювала спір з Udio в жовтні 2025 року й планує спільно запустити ліцензовану ШІ-платформу у 2026 році.
• Sony Music не укладала аналогічних угод і продовжує судові спори .

У цьому і полягає головна іронія: ті самі лейбли, які вимагають не допускати до чартів «неліцензовану ШІ-музику», самі стали відповідачами у позовах власних артистів через нібито передачу їхніх записів ШІ-компаніям без згоди виконавців .

4. Як артисти намагаються захистити записи

У 2026 році з’явилося кілька комерційних і дослідницьких інструментів, покликаних ускладнити несанкціоноване навчання моделей.

• MusicShield. Розробка ArtyShield у партнерстві із Symphonic змінює акустичні й музичні ознаки, які аналізують генеративні моделі. Для людини звук має залишатися практично незмінним, але ШІ складніше інтерпретувати та вивчати такий запис .
• HarmonyCloak. Атакувальний захисний інструмент, створений дослідниками з Університету Теннессі в Ноксвіллі та Університету Ліхай. Він додає до аудіофайлу нечутний шум, який має завадити моделям навчатися на записі .
• HaveIBeenTrained і Spawning.ai. Реєстри відмови від використання даних, де автори можуть перевірити наявність своїх робіт у відомих навчальних наборах і подати запит на вилучення .
• Водяні знаки та метадані. Дані про власника можна вбудовувати у майстер-файли, а права — реєструвати, зокрема, в Бюро авторського права США .
• YouTube Content ID і DMCA-скарги. Ці інструменти допомагають виявляти та видаляти копії, клони голосів і несанкціоновані переробки .
• Poison Pill. Інструмент додає невидимі й нечутні спотворення, які можуть збивати з пантелику ШІ-моделі, хоча для людини композиція звучить так само .

Втім, жоден із цих методів не дає абсолютного захисту. Універсального юридичного або технічного інструменту, який гарантовано забороняє використання музики для навчання ШІ, наразі немає. На практиці захист передбачає поєднання реєстрації авторських прав, контролю над розповсюдженням, відмови від участі у навчальних наборах, водяних знаків і захисних змін аудіосигналу .

5. Якою може бути відповідь законодавців

У січні 2026 року американські представники Мадлен Дін і Натаніел Моран представили двопартійний законопроєкт TRAIN Act — Transparency and Responsibility for Artificial Intelligence Networks Act. Він має допомогти музикантам, художникам, письменникам та іншим авторам з’ясувати, чи використовували їхні твори для навчання генеративних моделей без дозволу. Серед запропонованих механізмів — вимога щодо простежуваності навчальних даних .

Висновок

ШІ не просто змінює спосіб створення музики — він змушує індустрію заново визначати, що вважати авторством, хто може давати дозвіл на використання запису і за яких умов композиція заслуговує місця в чарті.

Поки лейбли публічно виступають за «людську» музику та ліцензовані моделі, частина артистів звинувачує їх у тому, що ті самі правила не діяли під час укладання угод із ШІ-компаніями. Тож пропозиція щодо чартів є радше спільним прапором, піднятим над глибокими розбіжностями, ніж остаточним компромісом.