Перші великі відкриття обсерваторії Вери Рубін: пів мільйона галактик, рідкісний спалах наднової та десятирічний фільм про Всесвіт

У центральній частині зображення видно понад 500 000 галактик і приблизно 50 000 зір. Ділянка неба, яку охоплює кадр, у кілька разів більша за видимий розмір повного Місяця .

Поле COSMOS уже давно вивчають за допомогою космічного телескопа «Габбл». Однак камера Рубін дає значно ширший і глибший огляд, що допоможе дослідникам вивчати еволюцію галактик, розподіл темної матерії та великомасштабну структуру Всесвіту .

EDP2 містить необроблені й відкалібровані зображення окремих спостережень, комбіновані кадри, різницеві зображення — тобто кадри, на яких можна побачити зміни між двома моментами, — а також каталоги виявлених об’єктів. Дані доступні для негайного наукового використання .

Наднова, яку вдалося побачити майже від самого початку

Ще одна важлива подія пов’язана з надновою SN 2026gzf. Спочатку 21 березня 2026 року китайський космічний телескоп Einstein Probe зафіксував у галактиці приблизно за 500 мільйонів світлових років від Землі короткий спалах рентгенівського випромінювання, який отримав позначення EP260321a . Подальші спостереження показали, що це була широколінійна наднова типу Ic.

Протягом кількох годин до спостережень долучилися обсерваторія Рубін, камера Dark Energy Camera, 4-метровий телескоп Мейолла з інструментом DESI та інші наземні й космічні телескопи . Їм вдалося зафіксувати так званий прорив ударної хвилі — момент, коли хвиля від вибуху масивної зорі пробивається крізь її поверхню й випускає перше світло наднової .

Такі події надзвичайно важко спостерігати: вони тривають від секунд до кількох годин. За оцінкою дослідників, це лише другий випадок приблизно за 20 років, коли астрономам вдалося побачити настільки ранню фазу загибелі масивної зорі .

Міжнародна кампанія спостережень, яку координувала команда Університету Карнегі-Меллона, показала, що SN 2026gzf належить до найтьмяніших зафіксованих проривів ударної хвилі, пов’язаних із широколінійною надновою типу Ic. Пікова потужність її теплового рентгенівського випромінювання становила 2,2 × 10⁴⁴ ерг/с .

Десятирічний «фільм» про Всесвіт

Наприкінці червня 2026 року обсерваторія Вери Рубін офіційно розпочала Legacy Survey of Space and Time (LSST) — запланований на 10 років огляд неба Південної півкулі .

У його основі — 3,2-гігапіксельна камера, встановлена на 8,4-метровому оглядовому телескопі імені Симоні на горі Серро-Пачон у Чилі. Вона фотографуватиме все доступне для спостережень небо кожні кілька ночей .

Якщо звичайне астрономічне зображення — це один кадр, то LSST має створити цілий десятирічний таймлапс Всесвіту. Повторні спостереження дозволять відстежувати, як змінюються зорі й галактики, як спалахують наднові, рухаються астероїди та виникають інші короткочасні явища .

У проєкті беруть участь близько 2 800 науковців з усього світу. Вони досліджуватимуть природу темної енергії та темної матерії, структуру Чумацького Шляху, Сонячну систему, зокрема навколоземні об’єкти, а також мінливі космічні явища .

Під час введення обсерваторії в експлуатацію її система швидкого сповіщення вже продемонструвала масштаб майбутньої роботи: за одну ніч вона видала 800 000 повідомлень про транзієнтні — тобто тимчасові або змінні — астрономічні явища . Тепер цей потік спостережень має перетворитися на одну з найдетальніших карт того, як Всесвіт змінюється з часом.