Заяву поширило державне інформаційне агентство КНДР KCNA. Вона стала реакцією на перший випробувальний запуск японськими Силами самооборони американської крилатої ракети Tomahawk.
Японський есмінець JS Chokai класу Kongō запустив ракету Tomahawk у Тихому океані наприкінці липня — 29 липня за японським часом, хоча в окремих повідомленнях фігурує 28 липня . Це стало першим в історії Японії випробувальним запуском такої ракети з військового корабля.
Пуск відбувся за підтримки Військово-морських сил США. Для Токіо це важливий крок до створення звичайної далекобійної ударної спроможності — можливості вражати цілі на значній відстані, не наближаючись до них безпосередньо .
Кім Йо Чжон звинуватила Японію в тому, що країна відходить від післявоєнної політики, яку Токіо десятиліттями описував як «виключно оборонну». На її думку, придбання ракет великої дальності та розвиток спроможностей для удару у відповідь свідчать про формування більш наступального військового потенціалу .
Саме тому вона назвала Японію «державою — військовим злочинцем», яка прискорює перетворення на «державу, що готується до війни» . У риториці Пхеньяна це формулювання також пов’язане з історією японського мілітаризму та злочинами часів Другої світової війни.
Окремо Кім розкритикувала Сполучені Штати, звинувативши Вашингтон у тому, що він сприяє переозброєнню Японії та розширенню її ударних можливостей . Отже, у Пхеньяні сприймають запуск Tomahawk не лише як японський військовий крок, а й як частину тіснішої оборонної співпраці Токіо та Вашингтона.
Японія планує придбати 400 ракет Tomahawk і виділила на цю програму понад 2 мільярди доларів . Уряд також затвердив рекордний оборонний бюджет на фінансовий 2026 рік — понад 9 трильйонів єн, або приблизно 58–59 мільярдів доларів .
Опублікований 4 серпня японський оборонний огляд назвав безпекове середовище навколо країни «найскладнішим і найсерйознішим з часів завершення Другої світової війни». У документі йшлося про загрози з боку Китаю, Росії та Північної Кореї, а також про їхню військову координацію .
Міністр оборони Японії Сіндзіро Коідзумі заявив, що країні необхідно посилювати оборонні спроможності з «відчуттям терміновості та кризи» . Токіо наполягає, що далекобійні ракети призначені для самооборони та стримування регіональних загроз .
Формулювання Кім Йо Чжон не містило конкретної вказівки, яку саме військову дію може здійснити КНДР. Однак обіцянка «додаткових військових можливостей» означає, що Пхеньян залишає за собою право посилити військову відповідь на японське нарощування озброєнь .
Аналітики також зазначають, що така риторика має подвійне призначення: вона не лише тисне на Японію, а й допомагає Північній Кореї виправдовувати власні ракетні та ядерні програми як нібито оборонні заходи у відповідь на зовнішню загрозу .