Камери спостереження на ринку в Херсоні 4 серпня 2026 року зафіксували, як російський FPV-дрон переслідував 52-річного продавця овочів на ім’я Юрій . Безпілотник кружляв над чоловіком, повторював його рухи, а коли той намагався сховатися за білим фургоном, продовжив погоню і вибухнув поруч .
Юрій вижив, але дістав численні осколкові поранення, контузію та психологічну травму . У лікарні він розповів: «Я показував дрону: “Ось овочі”, але він почав летіти просто на мене» .
Національна поліція України назвала інцидент воєнним злочином. Президент Володимир Зеленський оприлюднив відео, назвавши його прикладом російського «дронового сафарі» проти цивільних . Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що напад свідчить про систематичне й навмисне переслідування цивільного населення та стане частиною української юридичної справи .
Росія різко посилила повітряні удари по Запоріжжю — великому місту на південному сході України. За словами місцевих посадовців, російські сили дедалі частіше застосовують FPV-дрони та керовані авіабомби по об’єктах у міській забудові. Серед цілей називають школи, автобусні зупинки, автозаправні станції, офіси, житлові будинки й ринки .
FPV-дрони, які раніше не могли діставати до міста з російських позицій, тепер використовують безпосередньо в Запоріжжі. Паралельно почастішали удари потужними керованими авіабомбами . Українська розвідка повідомляла, що в червні російські підрозділи отримали наказ істотно збільшити кількість атак дронами-камікадзе по цивільній інфраструктурі міста .
Серед наймасштабніших недавніх ударів:
Керовані авіабомби — це, зокрема, старіші авіаційні боєприпаси, переобладнані системами наведення та крилами. Деякі з них можуть нести до 3000 кілограмів вибухівки й залишають після удару великі вирви .
Генеральний прокурор України Руслан Кравченко заявив, що атака на херсонського продавця стала однією з понад 2600 російських атак на цивільних, зафіксованих від початку 2026 року. За цими даними, загинули 967 цивільних, серед них 10 дітей, а майже 7000 людей були поранені .
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні (HRMMU) зафіксувала в першій половині року 1396 загиблих і 7978 поранених цивільних. Це на 37% більше, ніж за аналогічний період 2025 року .
Червень 2026-го став найсмертоноснішим місяцем для цивільних в Україні з квітня 2022 року: загинули щонайменше 293 людини, ще 1990 були поранені .
Окремо зросли втрати від короткодальних дронів. У січні–червні 2026 року вони вбили 418 людей і поранили 2437. Порівняно з першою половиною 2025-го кількість постраждалих від таких атак збільшилася на 65% . Очільниця HRMMU Даніель Белл заявила, що короткодальні дрони «докорінно змінюють цивільне життя у прифронтових громадах» .
Україна готує першу окрему справу про злочини проти людяності, яка буде зосереджена на систематичному застосуванні Росією дронів проти цивільних . Її основою можуть стати вже наявні висновки міжнародних розслідувань.
Human Rights Watch також повідомила про ознаки злочинів проти людяності в Херсоні. За оцінкою організації, атаки квадрокоптерами були частиною широкомасштабного нападу на цивільне населення та, ймовірно, відповідали державній політиці Росії .
Комісія ООН зазначила, що головною метою атак було поширення терору серед цивільного населення, що суперечить міжнародному гуманітарному праву . Українські посадовці вважають напад на продавця в Херсоні та нову хвилю ударів по Запоріжжю додатковими доказами цілеспрямованої й систематичної кампанії.