Early Data Preview 2 (EDP2) — це перший продукт наукової якості, створений на основі спостережень повноцінної камери LSST. Він містить сирі та калібровані знімки окремих епох, усереднені зображення (coadds), різницеві знімки та каталоги виявлених об'єктів . Глибоке зображення поля COSMOS — одного з найретельніше вивчених клаптів нічного неба — демонструє понад 500 000 галактик і 50 000 зір в одному надглибокому кадрі . Знімок і каталог створено з даних камери LSST, зібраних під час введення в експлуатацію, що знаменує перехід від інженерних тестів до повноцінної наукової роботи . Зображення поля COSMOS отримано шляхом складання сотень окремих спостережень, виконаних з квітня 2025 року по січень 2026 року, і воно охоплює приблизно 3000 квадратних градусів південного неба .
SN 2026gzf — це наднова типу Ic з широкими лініями, розташована в полі COSMOS на відстані приблизно 500 мільйонів світлових років від Землі . Її прорив (shock breakout) — перший спалах світла, коли ударна хвиля наднової досягає поверхні зорі — був зафіксований 21 березня 2026 року супутником Einstein Probe як рентгенівський транзієнт EP260321a . Спалах тривав приблизно 432 секунди і одразу спричинив глобальну кампанію спостережень . Протягом години наземні обсерваторії, зокрема обсерваторія Віри Рубін, Zwicky Transient Facility (ZTF) і обсерваторія Лулінь, почали стежити за джерелом, підтвердивши швидке зростання яскравості наднової .
Це лише другий безсумнівний випадок спостереження прориву наднової за понад 20 років, що надає безпрецедентну можливість побачити останні миті життя масивної зорі . Рентгенівське випромінювання досягло піку 2,2 × 10⁴⁴ ерг/с при енергії близько 160 еВ, що відповідає природі прориву . Наднова також показала яскравий блакитний надлишок в оптичному діапазоні в перший день після спалаху, який не можна пояснити стандартними моделями радіоактивного розпаду; це свідчить про взаємодію викинутої речовини з навколозоряним матеріалом . Результати досліджень опубліковано 14 липня 2026 року в The Astrophysical Journal Letters .
Дані обсерваторії Рубін відіграли критичну роль, оскільки подія потрапила в поле COSMOS Deep Drilling, що дало змогу швидко виявити об'єкт і провести багатохвильові спостереження . Відсутність гамма-спалаху, асоційованого з цією надновою, свідчить про те, що струмінь речовини «задихнувся» (choked jet), не пробивши оболонку зорі, що відкриває нові питання про різноманітні шляхи загибелі масивних світил .
Камера LSST — це серце обсерваторії Рубін. Її основні характеристики :
Камера встановлена на 8,4-метровому телескопі Simonyi Survey Telescope на вершині Серро-Пачон у Чилі .
Повномасштабний огляд LSST розпочнеться у 2026 році і триватиме 10 років, знімаючи все південне небо кожні кілька ночей . Очікується, що огляд виявить близько 20 мільярдів галактик та 17 мільярдів зір, створивши каталог приблизно з 37 мільярдів астрономічних об'єктів . Щоночі генеруватиметься близько 20 терабайт даних, а загальний обсяг даних перевищить 60 петабайт . Основні наукові цілі включають вивчення темної енергії та темної матерії, картографування структури Чумацького Шляху та каталогізацію транзієнтних подій (наднові, астероїди, кілонові) з безпрецедентною швидкістю .
Випуск масиву даних EDP2 та виявлення наднової SN 2026gzf демонструють трансформаційну потужність обсерваторії Рубін. Зображення поля COSMOS показує здатність камери LSST робити надзвичайно глибокі та широкі знімки неба за одну експозицію, а виявлення прориву наднової підкреслює ключову роль обсерваторії в багатохвильовій астрономії швидкого реагування. З початком 10-річного огляду обсерваторія має докорінно змінити наше розуміння Всесвіту — від природи темної енергії до життя та смерті зір.