Посольство Литви в Києві пошкоджено російською атакою: що відомо та які будуть наслідки

У цьому матеріалі використано заяви міністра закордонних справ Литви Кястутіса Будріса, литовських та українських посадовців, а також дані Reuters, NPR, LRT та інших видань . Слід зазначити, що в наявних джерелах є певні неточності — зокрема, щодо того, чи були ракети, які влучили біля посольства, саме гіперзвуковими «Циркон». Крім того, сама Литва визнає, що не має доказів навмисного удару .

Атака: що сталося в ніч на 1 серпня 2026 року

Росія випустила по Києву 35 ракет — з них 27 балістичних — та 185 ударних дронів . Дві ракети впали приблизно за 5 та 150 метрів від комплексу будівель литовського посольства в Печерському районі — одному з найбільш густонаселених у столиці . Вибухи вибили вікна в будівлі, пошкодили сонячні батареї на даху та закидали подвір'я уламками . На щастя, ніхто зі співробітників дипмісії не постраждав .

Загалом у місті було пошкоджено 18 житлових будинків, школу та об'єкти інфраструктури . Атака також знищила п'ять автомобілів швидкої допомоги та пошкодила ще 20 машин на підприємстві «Київмедспецтранс» .

Українська ППО змогла збити лише дві з 27 балістичних ракет та 154 зі 185 дронів .

Гіперзвукові ракети «Циркон»: що насправді кажуть джерела

У деяких повідомленнях згадувалися гіперзвукові ракети 3M22 «Циркон». Варто звернути увагу на нюанси. Аматорський відеоаналіз атаки налічує 4 протикорабельні ракети «Циркон»/«Онікс» серед випущених засобів . Однак основні репортажі Reuters та NPR — найавторитетніші з наявних — не називають саме «Циркон» як тип ракети, що влучила біля посольства . Масований удар РФ загалом, імовірно, включав «Циркони», але наявні звіти не дають змоги з упевненістю стверджувати, що біля посольства впали саме вони, а не інші балістичні ракети .

Звинувачення Литви: випадковість чи навмисний удар?

Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що Литва «не може виключити» навмисного удару Росії по дипломатичній місії . Свою позицію він аргументував тим, що поблизу посольства в Печерську немає жодних військових об'єктів чи об'єктів критичної інфраструктури . Найближча ціль, яку Росія регулярно атакує, — це електростанція за 1,5 км .

Водночас 5 серпня Будріс в інтерв'ю LRT чітко зазначив, що «немає доказів» навмисного ураження посольства, хоча й наголосив, що Росія, згідно з міжнародним правом, несе відповідальність за безпеку дипломатичних місій .

Дипломатична реакція: виклик посла

1 серпня МЗС Литви викликало представника посольства Росії у Вільнюсі та вручило йому ноту протесту . У ноті рішуче засуджувалася атака та пошкодження будівлі литовського посольства, що було названо кричущим порушенням Віденської конвенції про дипломатичні зносини 1961 року . Литва наголосила, що така атака демонструє «неповагу до будь-яких міжнародних норм, включно з Віденською конвенцією» . У ноті протесту Вільнюс також залишив за собою право на подальші заходи у відповідь щодо Росії .

Плани щодо компенсації: правові шляхи

Будріс підтвердив, що Литва активно вивчає юридичні механізми для стягнення компенсації з Росії за завдані збитки . Він зазначив, що експерти ще мають оцінити повний обсяг пошкоджень, і що правові механізми для такого позову існують «принаймні теоретично» .

«Усе це потрібно буде оцінити, — сказав Будріс журналістам. — Хочу зазначити, що Литва дуже активно домагається створення міжнародних правових механізмів, які дозволили б оцінювати, фіксувати та стягувати компенсацію за збитки, завдані на території України. Вже створено Реєстр збитків, а тепер засновано й комісію з розгляду заяв, до якої Литовська Республіка приєдналася однією з перших» .

Існуючий Реєстр збитків для України, до якого приєдналася Литва, є природним каналом для подання будь-якої заяви про компенсацію .

Заклик до сильніших дій НАТО

4 серпня Будріс публічно закликав до «рішучої відповіді» з боку НАТО, аргументуючи це тим, що Альянс має посилити свою військову присутність і зайняти жорсткішу політичну позицію .

«Є бажання залишатися спокійними, але відповісти рішуче, — сказав Будріс в інтерв'ю LRT TV. — Нам вдалося зберегти спокій. Але ця рішуча відповідь має послідувати за цим інцидентом, насамперед через нарощування військових спроможностей» .

Він попередив, що «є бажання залишатися спокійними, але можна зберігати спокій лише тоді, коли ситуація є зрозумілою» .

Ширший контекст: російська ракета в Польщі

Атака на посольство не була поодиноким інцидентом. 30 липня 2026 року — за два дні до події — російська крилата ракета Х-101 порушила повітряний простір Польщі та впала біля села Замосць у східній частині країни . Польща підтвердила, що ракета була російською, викликала посла, а НАТО заявило, що «вживе всіх необхідних заходів» для захисту території Альянсу .

Разом порушення польського повітряного простору та удар по посольству посилили попередження Литви та Польщі про те, що Росія, можливо, перевіряє поріг реакції НАТО . Ще в липні президент Литви Ґітанас Науседа попереджав про дані розвідки, які свідчать про плани Росії щодо потенційних атак на критичну інфраструктуру країн Балтії чи Польщі . Кремль тоді відкинув ці заяви як «страшилки», покликані виправдати мілітаризацію проти Росії .