Срібло не відставало: спотове срібло подорожчало приблизно на 4,16% до $61,88 за унцію , а ф'ючерси на срібло на Comex досягли $63 за унцію . Інші джерела фіксували ціни на срібло в діапазоні $59,80–$61,88, що відповідає зростанню на 3–5% . Ралі було спричинене зниженням прибутковості казначейських облігацій США та зростаючою надією на те, що угода про відкриття Ормузької протоки стримає інфляцію, спричинену високими цінами на нафту, що зменшить тиск на ФРС для посилення монетарної політики .

Ситуацію з Ормузькою протокою аналітики описували як «головну геополітичну змінну для золота, нафти та ризикових активів» . Після того, як Іран та Оман домовилися про координати запропонованого судноплавного маршруту, а американські чиновники натякнули на близькість проміжної угоди, трейдери активно вкладалися в дорогоцінні метали як у безпечний притулок, який також виграє від дезінфляційного сигналу .

Обвал цін на нафту нижче $80

Дипломатичні сигнали особливо сильно вдарили по нафтовому ринку. 5 серпня нафта Brent впала приблизно на 5,3% до $79,36 за барель, а West Texas Intermediate (WTI) знизилася приблизно на 5,7% до $75,77 на тлі зростання надій на угоду щодо Ормузу . Це зниження продовжило різкий обвал, який раніше того ж тижня призвів до падіння нафти більш ніж на 7% до тритижневих мінімумів після того, як президент Трамп скасував запланований удар по Ірану .

Ціни на нафту були вище $100 у розпал американо-іранської війни, але знизилися нижче $80 після дипломатичних сигналів . Пізніше 5 серпня ціни частково відновилися після того, як хусити з Ємену заявили про атаку на саудівський танкер у Червоному морі: Brent повернулася до $80,32, що на 1,2% вище . Атака хуситів стала суворим нагадуванням про те, що регіональні дестабілізуючі сили можуть порушити постачання, навіть якщо буде досягнуто ширшої угоди між США та Іраном.

Очікування щодо ставки ФРС різко знизилися

Переоцінка ринком інфляційних ризиків негайно вплинула на очікування щодо ставки ФРС. Станом на 5 серпня ймовірність підвищення ставки ФРС у вересні різко впала до 58,4%, згідно з даними CME FedWatch . Це драматичне падіння з 82,4% наприкінці липня, коли високі ціни на нафту та стійка інфляція робили вересневе підвищення майже неминучим . Ймовірність збереження ставки без змін у вересні зросла до 41,6% .

Прибутковість дворічних казначейських облігацій США, чутлива до змін процентних ставок, впала до двотижневого мінімуму, оскільки трейдери зменшили ставки на підвищення . Зниження цін на нафту безпосередньо послабило інфляційні очікування та зменшило терміновість посилення політики ФРС у вересні . Окремий ринок прогнозів Polymarket показав, що оцінка трейдерами ймовірності підвищення ставки на 25 базисних пунктів у вересні впала до 48% .

Аналітики: дезінфляційний каталізатор — з обережністю

Хоча конкретні прогнози Jefferies, CITIC Securities та Citi на 5 серпня не були знайдені в наявних джерелах, загальна ринкова нарація була узгодженою. Аналітики широко розглядали угоду про відкриття Ормузу як значний дезінфляційний каталізатор, який полегшить вузькі місця в постачанні нафти, знизить інфляційний тиск і дозволить ФРС мати більше гнучкості для утримання ставок — чистий позитив для ризикових активів і золота .

Ринки описувалися як «розірвані між оптимізмом щодо Ормузу та обережністю ФРС», причому срібло «трималося вище $60, оскільки падіння нафти та нижча прибутковість облігацій компенсували невизначеність ФРС» . Ралі дорогоцінних металів трактувалося і як попит на безпечний притулок, і як рух, спричинений зниженням прибутковості, при цьому ситуація з Ормузькою протокою називалася головною геополітичною змінною .

Решта ризиків: мовчання Тегерану, ультиматум Трампа та спойлери

Незважаючи на бичачий рух цін, ринок залишався в обережній позиції «надія, але не впевненість». Кілька ключових ризиків виділялися:

1. Відсутність підтвердження з боку Тегерану. Іран продовжував заперечувати будь-які прямі переговори зі Сполученими Штатами, створюючи розрив у довірі між оптимізмом американських чиновників і заявами Тегерану . Жодної остаточної угоди досягнуто не було, незважаючи на прогрес у технічних координатах маршруту з Оманом . Міністр закордонних справ Ірану наполягав, що водний шлях «ніколи не повернеться до свого довоєнного статусу» .

2. Військовий ультиматум Трампа. Президент Трамп попередив, що протока буде відкрита «дуже скоро», інакше Іран зіткнеться з «жорсткими наслідками», зберігаючи ризик відновлення військової ескалації . «Якщо вони знову відступлять, їх вдарять надзвичайно сильно», — заявив Трамп .

3. Атаки хуситів. 5 серпня єменські хусити заявили про атаку на саудівський танкер у Червоному морі, що спричинило часткове відновлення цін на нафту . Хусити, яких підтримує Іран, неодноразово демонстрували здатність порушувати судноплавство навіть без прямої участі Ірану.

4. Відсутність остаточної угоди. Міністерство закордонних справ Катару підтвердило, що переговори «тривають», але угода не укладена . Речник Катару заявив, що переговори зосереджені на «короткостроковому вирішенні, яке допоможе нам відновити переговори» .

5. Майбутні дані щодо зайнятості в США. Ринки продовжували стежити за майбутніми даними щодо зайнятості в США, які знову можуть змінити очікування щодо ставки ФРС незалежно від подій навколо Ормузу .

Підсумок

Дипломатичний прогрес щодо Ормузу 5 серпня став потужним дезінфляційним сигналом, який за один день перекроїв три взаємопов'язані ринки: золото та срібло різко зросли, ціни на нафту обвалилися, а ймовірність підвищення ставки ФРС у вересні скоротилася з ~82% до ~58%. Але оскільки Тегеран ще не підтвердив угоду, військова загроза Трампа залишається, хусити продовжують атаки, а попереду важливі дані щодо зайнятості в США, ринкове полегшення залишається умовним. Ситуація з Ормузькою протокою була і залишається головною геополітичною змінною для золота, нафти та ризикових активів .

Срібло не відставало: спотове срібло подорожчало приблизно на 4,16% до $61,88 за унцію , а ф'ючерси на срібло на Comex досягли $63 за унцію . Інші джерела фіксували ціни на срібло в діапазоні $59,80–$61,88, що відповідає зростанню на 3–5% . Ралі було спричинене зниженням прибутковості казначейських облігацій США та зростаючою надією на те, що угода про відкриття Ормузької протоки стримає інфляцію, спричинену високими цінами на нафту, що зменшить тиск на ФРС для посилення монетарної політики .

Ситуацію з Ормузькою протокою аналітики описували як «головну геополітичну змінну для золота, нафти та ризикових активів» . Після того, як Іран та Оман домовилися про координати запропонованого судноплавного маршруту, а американські чиновники натякнули на близькість проміжної угоди, трейдери активно вкладалися в дорогоцінні метали як у безпечний притулок, який також виграє від дезінфляційного сигналу .

Обвал цін на нафту нижче $80

Дипломатичні сигнали особливо сильно вдарили по нафтовому ринку. 5 серпня нафта Brent впала приблизно на 5,3% до $79,36 за барель, а West Texas Intermediate (WTI) знизилася приблизно на 5,7% до $75,77 на тлі зростання надій на угоду щодо Ормузу . Це зниження продовжило різкий обвал, який раніше того ж тижня призвів до падіння нафти більш ніж на 7% до тритижневих мінімумів після того, як президент Трамп скасував запланований удар по Ірану .

Ціни на нафту були вище $100 у розпал американо-іранської війни, але знизилися нижче $80 після дипломатичних сигналів . Пізніше 5 серпня ціни частково відновилися після того, як хусити з Ємену заявили про атаку на саудівський танкер у Червоному морі: Brent повернулася до $80,32, що на 1,2% вище . Атака хуситів стала суворим нагадуванням про те, що регіональні дестабілізуючі сили можуть порушити постачання, навіть якщо буде досягнуто ширшої угоди між США та Іраном.

Очікування щодо ставки ФРС різко знизилися

Переоцінка ринком інфляційних ризиків негайно вплинула на очікування щодо ставки ФРС. Станом на 5 серпня ймовірність підвищення ставки ФРС у вересні різко впала до 58,4%, згідно з даними CME FedWatch . Це драматичне падіння з 82,4% наприкінці липня, коли високі ціни на нафту та стійка інфляція робили вересневе підвищення майже неминучим . Ймовірність збереження ставки без змін у вересні зросла до 41,6% .

Прибутковість дворічних казначейських облігацій США, чутлива до змін процентних ставок, впала до двотижневого мінімуму, оскільки трейдери зменшили ставки на підвищення . Зниження цін на нафту безпосередньо послабило інфляційні очікування та зменшило терміновість посилення політики ФРС у вересні . Окремий ринок прогнозів Polymarket показав, що оцінка трейдерами ймовірності підвищення ставки на 25 базисних пунктів у вересні впала до 48% .

Аналітики: дезінфляційний каталізатор — з обережністю

Хоча конкретні прогнози Jefferies, CITIC Securities та Citi на 5 серпня не були знайдені в наявних джерелах, загальна ринкова нарація була узгодженою. Аналітики широко розглядали угоду про відкриття Ормузу як значний дезінфляційний каталізатор, який полегшить вузькі місця в постачанні нафти, знизить інфляційний тиск і дозволить ФРС мати більше гнучкості для утримання ставок — чистий позитив для ризикових активів і золота .

Ринки описувалися як «розірвані між оптимізмом щодо Ормузу та обережністю ФРС», причому срібло «трималося вище $60, оскільки падіння нафти та нижча прибутковість облігацій компенсували невизначеність ФРС» . Ралі дорогоцінних металів трактувалося і як попит на безпечний притулок, і як рух, спричинений зниженням прибутковості, при цьому ситуація з Ормузькою протокою називалася головною геополітичною змінною .

Решта ризиків: мовчання Тегерану, ультиматум Трампа та спойлери

Незважаючи на бичачий рух цін, ринок залишався в обережній позиції «надія, але не впевненість». Кілька ключових ризиків виділялися:

1. Відсутність підтвердження з боку Тегерану. Іран продовжував заперечувати будь-які прямі переговори зі Сполученими Штатами, створюючи розрив у довірі між оптимізмом американських чиновників і заявами Тегерану . Жодної остаточної угоди досягнуто не було, незважаючи на прогрес у технічних координатах маршруту з Оманом . Міністр закордонних справ Ірану наполягав, що водний шлях «ніколи не повернеться до свого довоєнного статусу» .

2. Військовий ультиматум Трампа. Президент Трамп попередив, що протока буде відкрита «дуже скоро», інакше Іран зіткнеться з «жорсткими наслідками», зберігаючи ризик відновлення військової ескалації . «Якщо вони знову відступлять, їх вдарять надзвичайно сильно», — заявив Трамп .

3. Атаки хуситів. 5 серпня єменські хусити заявили про атаку на саудівський танкер у Червоному морі, що спричинило часткове відновлення цін на нафту . Хусити, яких підтримує Іран, неодноразово демонстрували здатність порушувати судноплавство навіть без прямої участі Ірану.

4. Відсутність остаточної угоди. Міністерство закордонних справ Катару підтвердило, що переговори «тривають», але угода не укладена . Речник Катару заявив, що переговори зосереджені на «короткостроковому вирішенні, яке допоможе нам відновити переговори» .

5. Майбутні дані щодо зайнятості в США. Ринки продовжували стежити за майбутніми даними щодо зайнятості в США, які знову можуть змінити очікування щодо ставки ФРС незалежно від подій навколо Ормузу .

Підсумок

Дипломатичний прогрес щодо Ормузу 5 серпня став потужним дезінфляційним сигналом, який за один день перекроїв три взаємопов'язані ринки: золото та срібло різко зросли, ціни на нафту обвалилися, а ймовірність підвищення ставки ФРС у вересні скоротилася з ~82% до ~58%. Але оскільки Тегеран ще не підтвердив угоду, військова загроза Трампа залишається, хусити продовжують атаки, а попереду важливі дані щодо зайнятості в США, ринкове полегшення залишається умовним. Ситуація з Ормузькою протокою була і залишається головною геополітичною змінною для золота, нафти та ризикових активів .