Нафтовий шок липня 2026: 40% дефіциту поставок із Перської затоки, провал угоди щодо Ормузу та попередження Saudi Aramco на 18 місяців

Відновлення експорту Іраку: від майже нуля до 1,5 млн б/д

Ірак, другий за величиною виробник в ОПЕК, у липні значно відновив експорт після того, як у травні–червні він впав лише до ~500 000 б/д . Міністр нафти Бассем Мохаммед Худаїр повідомив про середні поставки близько 1,5 млн б/д через Ормузьку протоку та нафтопровід Кейхан . Ірак наростив видобуток на трьох ключових південних родовищах — West Qurna 1, North Rumaila та Artawi — до повної потужності, оскільки танкери знову почали прибувати, згідно з наказом державної компанії Basra Oil Co. . ОПЕК також почала відновлювати довоєнну квоту Іраку на рівні 4,378 млн б/д на липень, хоча фактичний видобуток залишався значно нижчим через перебої в роботі протоки .

Провал американо-іранської угоди: як зруйнувалася угода щодо Ормузу

Основою короткочасного відновлення в липні став меморандум про взаєморозуміння (MoU) між США та Іраном, підписаний у червні, який мав гарантувати безпечний прохід через Ормузьку протоку . Але угода мала зворотний ефект. Критики заявляли, що її формулювання фактично надавали Ірану офіційну владу в протоці і були надто розпливчастими щодо механізмів забезпечення виконання . 1 липня непрямі переговори США та Ірану в Досі завершилися «без ознак прогресу» щодо тривалого миру чи безпеки судноплавства . 11 липня Іран оголосив про закриття Ормузької протоки після удару по судну, яке «поставило під загрозу морську безпеку», пригрозивши «жорсткою відповіддю» на будь-які дії у відповідь . 14 липня військові США відновили блокаду іранських портів і завдали серії ударів по іранській інфраструктурі . Іран відповів ударами безпілотників і ракет по союзних США державах Перської затоки, і цикл ескалації повністю відновився .

Атаки на судна та військовий супровід

На початку липня Іран атакував щонайменше три танкери, що проходили протокою . 11 липня він завдав удару по судну, яке «вимкнуло системи» на несанкціонованому маршруті . Корпус вартових ісламської революції (КВІР) попередив, що Ормуз є «червоною лінією», і пригрозив завдати ударів по всій інфраструктурі в регіоні Перської затоки, якщо США вдарять по іранській інфраструктурі . США відповіли кількома ночами ударів поспіль у середині липня .

Міністерство енергетики США повідомило, що 13 липня за військової підтримки США через протоку пройшло понад 8 млн барелів нафти . Проте, за словами генерального директора Aramco, загальний трафік через протоку до кінця липня впав приблизно до 10% від довоєнного рівня .

Попередження Saudi Aramco на 18 місяців

4 серпня генеральний директор Saudi Aramco Амін Нассер зробив жорстку заяву: конфлікт з Іраном вилучив зі світової пропозиції 2,6 млрд барелів сирої нафти з лютого 2026 року . Нассер попередив, що навіть якщо Ормузька протока відкриється негайно, світу знадобиться 18 місяців при середньому темпі 2,1 млн б/д, щоб поповнити виснажені запаси . Він також зазначив, що світ втрачає понад 100 млн барелів за кожен тиждень, поки маршрут залишається закритим .

Загрози в Червоному морі та завантаження в Янбу

Перебої не обмежилися лише Ормузом. У звіті Reuters від 5 серпня за липневими даними окремо згадувалися «загрози в Червоному морі» — ймовірно, атаки хуситів поблизу Баб-ель-Мандебської протоки — як фактор, що сповільнював завантаження сирої нафти в саудівському терміналі Янбу на узбережжі Червоного моря та змушував танкери змінювати маршрут . Це додало друге «вузьке місце» до перебоїв, посиливши тиск на потоки саудівської нафти, які зазвичай прямують через Червоне море на європейські та північноамериканські ринки .

Контекст світового ринку нафти

Тимчасове припинення вогню в червні призвело до різкого зниження цін на еталонні сорти нафти: ціна на нафту марки North Sea Dated впала на $31/барель протягом червня до $68/барель на початку липня, за даними МЕА . Крах рамкової угоди та поновлення бойових дій у липні змінили цю тенденцію, повернувши ризик зриву поставок у центр ціноутворення. На перший погляд, липневий середньомісячний показник у 10,7 млн б/д виглядав стабільним, але він маскував різке внутрішньомісячне зростання, за яким настав колапс, і до кінця місяця експорт більш ніж на 40% відставав від довоєнного рівня .