Нафтовий експорт Перської затоки в липні 2026: блокада Ормузу, атаки хуситів і гонка за відновлення 2,6 млрд втрачених барелів

Двофазний місяць: крихке відновлення, потім колапс

Перша половина липня: надія та зростання

Місяць розпочався в атмосфері обережного оптимізму. Меморандум про взаєморозуміння між США та Іраном, підписаний 17 червня, частково відкрив Ормузьку протоку, і держави Затоки поспішили відновити потоки . У перші два тижні липня сукупний експорт зріс до 12 млн б/д (дані Kpler) та 13,6 млн б/д (дані Vortexa) — вперше досягнувши довоєнного рівня з початку конфлікту . Лише Саудівська Аравія, за прогнозами, мала наростити липневі поставки до 6,4 млн б/д, що менше ніж на 1 млн б/д нижче її довоєнного піку .

Друга половина липня: облога повертається

Відновлення виявилося недовгим. Поновлені авіаудари США по Ірану спровокували цикл помсти, який до середини липня знову закрив Ормузьку протоку . 15–16 липня США повторно запровадили морську блокаду іранських портів, а Тегеран відповів атаками на супертанкери . До 17 липня через протоку пройшли лише три вантажних судна — найменша щоденна кількість з травня, оскільки більшість кораблів зупинилися або розвернулися . До 21 липня протоку перетнули лише чотири судна . До кінця липня через постійні ракетні атаки транзитні потоки залишалися близькими до нуля .

Розподіл по країнах

Ірак став найсильнішим гравцем і головним двигуном скромного місячного зростання. Експорт Іраку подвоївся порівняно з червнем, допомігши компенсувати падіння в інших країнах .

Саудівська Аравія зазнала різкого спаду завантажень у Перській затоці. Супутникові знімки від 15 липня показали лише один танкер біля головного експортного термінала королівства після того, як Іран атакував супертанкери в протоці .

ОАЕ постраждали найбільше у відсотковому відношенні. Їхній експорт через Ормузьку протоку впав майже на 53% порівняно з червнем, до 950 000 б/д, у порівнянні з 2,01 млн б/д у червні . Загальний експорт ОАЕ склав у середньому 3,46 млн б/д, що приблизно на 20% менше, ніж у попередньому місяці, оскільки країна покладалася на свій обхідний трубопровід Фуджайра (потужністю 1,5 млн б/д) в Оманській затоці, щоб обійти протоку . Обсяги, завантажені у Фуджайрі, зросли до 2,28 млн б/д, порівняно з 2,17 млн у червні .

Кувейт продемонстрував стабільний, але обмежений експорт — країна не має великого обхідного маршруту, щоб уникнути Ормузького вузла.

Іран був фактично відрізаний морською блокадою США, повторно запровадженою 15–16 липня. У відповідь Тегеран атакував судна, що лише ще більше скоротило трафік .

Ормузька протока: хроніка облоги

• 7 липня — Очолюваний США Об'єднаний морський інформаційний центр (JMIC) підвищує рівень загрози до «критичного», попереджаючи, що «умисні ворожі дії» з боку Ірану є ймовірними .
• 9 липня — Рух нафтових танкерів через протоку майже зупинився; того дня її перетнули лише два танкери .
• 13 липня — Кількість переходів впала до найнижчого рівня з 25 травня через занепокоєння безпекою після поновлення ударів США та Ірану . Міністерство енергетики США заявило, що 13 липня за військової підтримки через протоку пройшло понад 8 млн барелів нафти .
• 15 липня — Супутникові знімки показують лише один танкер біля головного експортного термінала Саудівської Аравії в Перській затоці .
• 16 липня — Лише сім суден перетнули протоку після того, як США відновили морську блокаду іранських портів .
• 17 липня — Всього три вантажних судна перетнули протоку — найменше з травня; більшість кораблів зупинилися або розвернулися через іранські атаки та блокаду США . Щонайменше дев'ять суден зазнали атак з 6 липня; один моряк загинув .
• 21 липня — Лише чотири вантажних судна перетнули протоку після чергового обміну ударами .

Попередження CEO Saudi Aramco: втрачено 2,6 млрд барелів

Амін Нассер, генеральний директор Saudi Aramco, зробив дві важливі заяви під час і після липневої кризи.

У травні 2026 року Нассер заявив, що нафтовий ринок уже втратив близько 1 мільярда барелів поставок. Він попередив, що якщо перебої в Ормузі триватимуть після середини червня, ринок не нормалізується до 2027 року. Він оцінив, що світ втрачає 100 млн барелів поставок щотижня, поки протока фактично закрита .

До 4 серпня 2026 року ситуація різко погіршилася. Нассер заявив, що конфлікт з Іраном уже вилучив з глобальних поставок нафти понад 2,6 млрд барелів — це еквівалентно майже місяцю нормального світового видобутку сирої нафти. Він попередив, що тривалі перебої в Ормузі можуть відтермінувати відновлення запасів до 18 місяців, додавши, що навіть якщо протоку відкриють негайно, для поповнення втрачених запасів знадобиться 18 місяців із середньою швидкістю 2,1 млн б/д .

Другий фронт: атаки хуситів на завантаження в Червоному морі / Янбу

Криза вийшла за межі Ормузу наприкінці липня, коли єменські хусити, союзники Ірану, відкрили другий фронт проти єдиного функціонуючого експортного коридору Саудівської Аравії.

• 20 липня — Хусити оголошують морську блокаду саудівських поставок через Баб-ель-Мандебську протоку, погрожуючи атакувати судна, пов'язані з Саудівською Аравією, Ізраїлем та США .
• 21 липня — Два нафтові танкери з саудівською сирою нафтою для Китаю та Індії розвертаються в Червоному морі після попередження хуситів, припинивши свій шлях . Третій танкер, Xin Long Yang (VLCC, що перевозив 2 млн барелів саудівської нафти з Янбу), також розвертається .
• 22–23 липня — Хусити заявляють, що вразили два саудівські нафтові танкери, Encelia та Layla, підпаливши один з них . Ціна нафти Brent ненадовго перевищує $100 за барель уперше після підписання меморандуму між США та Іраном 17 червня .
• 25 липня — Хусити атакують нафтопереробний комплекс Saudi Aramco в Джизані, підпалюючи його, і завдають одночасного удару по експортному терміналу Янбу — єдиному терміналу, який живить останній діючий експортний коридор Саудівської Аравії, нафтопровід Петролайн .
• 27 липня — Хусити заявляють, що атакували «чутливі об'єкти постачання та транспортування сирої нафти», що з'єднують східну Саудівську Аравію з Янбу . Судноплавство через Баб-ель-Мандеб різко скорочується . Танкерний трафік у Червоному морі та завантаження сирої нафти в Янбу падають більш ніж на 70% .

Блокада хуситів посилила кризу в Ормузі, загрожуючи альтернативному експортному маршруту Саудівської Аравії. Оскільки понад половина саудівської нафти тепер транспортується суходолом до Янбу, вихід королівства до Червоного моря став одночасно і його рятувальним кругом, і його вразливим місцем .

Перспективи: чіткого шляху до деескалації немає

Короткочасний меморандум про взаєморозуміння між США та Іраном, підписаний 17 червня, частково відновив свободу пересування через Ормузьку протоку, дозволивши експорту із Затоки різко зрости наприкінці червня — на початку липня . Ця угода розвалилася в середині липня, коли США відновили морську блокаду іранських портів, і обидві сторони поновили удари .

Станом на кінець липня та початок серпня 2026 року не повідомлялося про жодні активні дипломатичні прориви. Бойові дії тривали, а перспективи відновлення свободи судноплавства через протоку залишалися вкрай невизначеними. Поєднання блокади США, іранських атак у відповідь та нової блокади Червоного моря з боку хуситів означало, що більшість маршрутів для нафти із Затоки були фактично заблоковані, і не було жодного чіткого шляху до деескалації в найближчій перспективі .