Цей інцидент стався в той час, коли в Римі тривав сьомий раунд переговорів за посередництва США . Напередодні атаки, 29 липня, Хезболла запустила «вибуховий дрон» по інженерній машині Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) на хребті Алі-Тагер, який ЦАХАЛ назвав «грубим порушенням» перемир'я .
У відповідь на загибель своїх військових Ізраїль завдав найпотужніших бомбардувань південного Лівану з моменту набуття чинності перемир'я в червні . Авіаудари вразили кілька цілей, зокрема місто Тібнін, де снаряд влучив у дах молитовної зали на кладовищі, убивши одну людину та поранивши 12 інших . 5 серпня ЦАХАЛ уперше за кілька тижнів видав попередження про евакуацію, закликавши жителів села Мансурі залишити свої домівки, і невдовзі завдав удару по цьому району . Військові Ізраїлю назвали свої дії відповіддю на «явне порушення перемир'я» з боку Хезболли .
Сьомий раунд переговорів між Ізраїлем та Ліваном за посередництва США розпочався в Римі 4 серпня і мав тривати до 6 серпня, зосереджуючись на імплементації рамкової угоди від 26 червня . Речник Державного департаменту США Томмі Піґотт підтвердив, що переговори тривають, і заявив, що США «повністю віддані підтримці обох урядів» .
Рамкова угода, підписана у Вашингтоні за участю держсекретаря США Марко Рубіо, встановлює процес відновлення суверенітету Лівану, роззброєння Хезболли, демонтажу її інфраструктури та виведення ізраїльських військ до кордону після усунення загрози для ізраїльських громадян . Попередні раунди, що завершилися 15 липня, продемонстрували прогрес щодо «пілотних зон», де ізраїльські сили мають почати виведення, а контроль має перейти до Ліванських збройних сил . Однак, згідно з повідомленнями з переговорів від 5 серпня 2026 року, Ліван та Ізраїль залишаються розділеними в ключовому питанні — роззброєнні Хезболли .
Лідер Хезболли Наїм Касем відкинув рамкову угоду 27 червня, наступного дня після її підписання, назвавши її «нікчемною», «ганебною, принизливою і капітуляцією суверенітету» . Він категорично відкинув умову, що пов'язує виведення ізраїльських військ із роззброєнням Хезболли, і пообіцяв продовжувати збройний спротив . Угруповання також попередило, що спроби примусово впровадити угоду можуть підштовхнути Ліван до громадянської війни . Регіональні аналітики загалом сходяться на думці, що умова роззброєння є нездійсненною, оскільки Хезболла її відкинула, і жоден ліванський уряд наразі не має ані сили, ані політичної волі для її виконання .
Конфлікт різко загострився на початку березня 2026 року. Накази Ізраїлю про евакуацію охопили понад 100 сіл і міст на півдні та сході Лівану, а також усі південні передмістя Бейрута, що призвело до переміщення сотень тисяч людей . ЦАХАЛ наказав мешканцям переміститися на північ від річки Захрані, приблизно за 40 км (25 миль) від кордону .
Amnesty International повідомила, що три ізраїльські авіаудари по південному Лівану в березні 2026 року вбили 24 цивільних, зокрема 12 дітей, знищивши цілі сім'ї, і закликала розслідувати ці удари як воєнні злочини . Amnesty також заявила, що використання Ізраїлем надто широких масових наказів про евакуацію є воєнним злочином — примусовим переміщенням населення . До червня Ізраїль розширив свої накази «не повертатися», безстроково заборонивши мешканцям повертатися до сіл в односторонньо оголошених зонах бойових дій у південному Лівані . Кількість загиблих і переміщених осіб сягає величезних масштабів, хоча точні підсумкові дані про жертви всієї кампанії 2026 року не зведено в одному джерелі.