Серпнева квота — це значне прискорення процесу пом’якшення. Вона різко зросла порівняно з одноразовим винятком на 500 000 тонн, наданим у квітні, та скромним збільшенням у травні й червні . Якщо враховувати відвантаження до Гонконгу та заправку авіапаливом міжнародних рейсів у китайських аеропортах, загальний обсяг серпневої програми оцінюється в 3,6 млн тонн .
Цьому передувало аналогічне пом’якшення у липні, коли Китай зняв обмеження на решту місяця і дозволив приватному нафтопереробнику Zhejiang Petrochemical Co відновити відвантаження після чотиримісячної паузи . Серпневі дозволи здивували кілька торговельних джерел, які очікували повільнішої нормалізації .
Поштовхом став конфлікт США та Ізраїлю з Іраном, який вибухнув на початку березня 2026 року. Війна призвела до фактичного закриття Ормузької протоки, порушивши постачання нафти з одного з найбільших видобувних регіонів світу . Реакція Китаю була негайною та масштабною: 5 березня Державна комісія з розвитку та реформ (NDRC) наказала Sinopec, PetroChina та іншим найбільшим нафтопереробникам призупинити весь експорт дизелю та бензину . 12 березня заборону розширили на авіаційне паливо, охопивши всі нафтопродукти . Заборону продовжили на квітень, зробивши лише невеликі винятки для країн, які звернулися по допомогу .
Мотивом Пекіна було захистити внутрішнє постачання пального через побоювання, що закриття Ормузької протоки спричинить гострий дефіцит на китайському ринку . Китай також різко скоротив імпорт нафти та почав використовувати внутрішні запаси в рамках ширшої кампанії з енергетичної безпеки .
З березня по червень 2026 року заборона спричинила серйозне напруження та стрибки цін по всій Азії. Експорт світлих і середніх дистилятів із Китаю в квітні впав до найнижчого рівня майже за п'ять років: за даними Kpler, відвантаження становили лише 393 000 барелів на добу . Країни Азії, зокрема Австралія, Бангладеш, Філіппіни, Малайзія, В'єтнам та Індонезія, зіткнулися з гострим дефіцитом пального та зростанням цін . Нафтопереробники по всій Азії та на Близькому Сході одночасно скоротили обсяги переробки, що посилило кризу пропозиції .
Липневе та серпневе збільшення квот зараз повертає більше китайського бензину, дизелю та авіапалива на регіональні ринки, знімаючи частину цінового тиску . Повернення експорту приватних нафтопереробників додає подальшої диверсифікації пропозиції .
Серпнева квота є найбільшим одноразовим дозволом із початку заборони, що свідчить про зростаючу впевненість Пекіна у стабільності внутрішнього постачання . Однак політика залишається тимчасовою та діє на основі щомісячних рішень — Китай не сигналізував про остаточне повернення до довоєнних обсягів експорту .
Аналітики очікують, що Китай продовжуватиме надавати пріоритет внутрішній енергетичній безпеці й може знову запровадити обмеження у разі загострення напруженості на Близькому Сході . Довгострокова тенденція свідчить про зниження структурної залежності від імпорту нафти, що може означати: навіть після завершення кризи обсяги експорту не повернуться повністю до рівня 2025 року .