17 загиблих, жодної перехопленої ракети: Росія завдала найпотужнішого удару по Києву

Атака: що сталося в ніч на 5 серпня

Озброєння та масштаб

Росія випустила 24 балістичні ракети (типу «Іскандер-М»), ще чотири високошвидкісні ракети (ідентифіковані як гіперзвукові «Циркон» або надзвукові «Онікс») та 115 ударних дронів, багато з яких — реактивні . Загалом, за різними даними, було запущено 28 високошвидкісних ракет . Атака тривала близько двох годин і вразила щонайменше сім різних об'єктів у столиці та Київській області .

Цілі

Президент Зеленський повідомив, що удари були спрямовані на склади цивільних підприємств, об'єкти інфраструктури та залізничну станцію. Серед уражених об'єктів — пивоварна компанія, склад будматеріалів та сортувальний центр пошти. Зеленський наголосив, що ці місця «не мають жодного стосунку до війни» . Міноборони РФ, не наводячи доказів, заявило, що деякі підприємства нібито маскували зв'язки з військовими .

Жертви

За даними української влади, загинуло щонайменше 17 людей, 44 отримали поранення . Ця атака стала третьою масованою балістичною атакою на Київ за останній тиждень .

Провал перехоплення

Повітряні сили України повідомили, що жодна з балістичних ракет, що летіли на Київ, не була збита . Українські військові прямо пов'язують цю невдачу з критичною нестачею перехоплювачів, зокрема для американських систем Patriot, які є єдиним засобом в арсеналі України, здатним надійно знищувати балістичні ракети .

За даними Повітряних сил, для відбиття атаки залучалися авіація, зенітні ракетні підрозділи, засоби РЕБ, дрони та мобільні вогневі групи. Однак 17 дронів все ж прорвалися та вразили цілі в столиці та області . Нездатність збити жодну з 28 ракет стала тривожним сигналом про те, наскільки ефективно Росія використовує прогалини в українській ППО.

Реакція Макрона: «Росія має заплатити»

Президент Франції Еммануель Макрон різко засудив атаку, назвавши її «неприйнятною політикою терору», і пообіцяв, що ЄС «посилить санкції проти Москви та збільшить військову підтримку України» .

«Кожна нова атака підтверджує очевидну істину: Росія має заплатити за свою агресію та відповісти за свої злочини», — написав Макрон у соцмережі X . Він додав: «Пліч-о-пліч з Україною ми не піддамося ані втомі, ані залякуванню» .

Риторика Макрона відображає дедалі жорсткішу позицію Заходу: навмисне цілеспрямоване вбивство мирних жителів у поєднанні з нездатністю перехопити ракети потребує не лише засудження, а й конкретних дій у вигляді санкцій та прискореної військової допомоги.

Заклик Зеленського до союзників

Президент Зеленський безпосередньо звернувся до міжнародної спільноти після атаки: «Балістичні перехоплювачі — ось що могло б врятувати життя тих, хто загинув сьогодні» . Він звинуватив західних союзників у невиконанні обіцянок щодо постачання ракет ППО в необхідному обсязі.

Різке падіння постачання

Зеленський розкрив критичні цифри: у першій половині 2026 року союзники поставили лише третину від кількості ракет ППО порівняно з аналогічним періодом 2025 року . Він наголосив, що це не сезонне явище: «Це стосується кожного періоду першого півріччя» .

«Заохочення» до атак

«Саме ця нестача балістичних перехоплювачів заохочує Росію до атак, які забирають життя людей», — заявив Зеленський . Він наголосив, що кожен день без перехоплювачів для Patriot призводить до нових жертв, і звернувся безпосередньо до Вашингтона та європейських столиць: «Вкрай важливо, щоб партнери почули: ці можливості потрібні не десь на складах для гіпотетичних сценаріїв, а тут і зараз» .

Атака 4–5 серпня сталася лише за кілька днів після подібного обстрілу 1 серпня, коли Україна збила лише одну з 27 балістичних ракет . Протягом липня Росія атакувала Київ в середньому кожні три дні .

22-й пакет санкцій ЄС: боротьба з обходом обмежень

Акцент на застосуванні, а не нових секторах

Європейський Союз готує 22-й пакет санкцій проти Росії. За інформацією європейських дипломатичних джерел, новий пакет не вводитиме нових секторальних напрямів, а натомість зосередиться на боротьбі з обходом уже запроваджених санкцій . Це позначає зміну підходу: від запровадження обмежень у нових галузях (енергетика, фінанси, криптовалюти, торгівля) до посилення існуючих правил та закриття лазівок.

Терміни

21-й пакет санкцій ЄС був ухвалений 23 липня 2026 року . 22-й пакет наразі готується: Європейська комісія розробляє проєкт документа. За даними одного з дипломатичних джерел, пакет може бути остаточно затверджений на засіданні Ради ЄС із закордонних справ 12 жовтня 2026 року . Інші джерела припускають завершення роботи «найближчими тижнями», ймовірно, наприкінці літа або на початку осені 2026 року .

Основний акцент на протидії обходу санкцій свідчить про визнання того, що багато з уже запроваджених обмежень (зокрема, стеля цін на нафту, фінансові обмеження, заборони на експорт товарів подвійного призначення) були підірвані через посередників із третіх країн, підставні компанії та криптоплатформи. 21-й пакет вже запровадив спеціальний інструмент для заборони криптовалютних послуг для третіх країн ; очікується, що 22-й пакет піде ще далі у закритті цих каналів.

Загальна картина: криза протиповітряної оборони, що поглиблюється

Атака 4–5 серпня не сталася на порожньому місці. Вона стала кульмінацією кількатижневої російської кампанії, спрямованої на вичерпання українських запасів ракет до Patriot. 1 серпня під час аналогічного обстрілу в Києві загинуло дев'ять людей, і Україні вдалося збити лише одну балістичну ракету . Зеленський тоді сказав: «Саме ця нестача перехоплювачів для балістичних ракет заохочує Росію до таких атак, які забирають життя людей» .

Союзники України, включаючи США та європейські країни, публічно визнають необхідність постачання більшої кількості систем Patriot і перехоплювачів. Але поставки йдуть повільно. За словами Зеленського, країни-партнери мають ракети в наявності, але не передають їх у необхідному темпі .

Атака також вразила цивільну інфраструктуру — пивоварню, склад будматеріалів, сортувальний центр пошти — що підкреслює людську ціну прогалин у ППО . Удари вбили працівників, знищили засоби для існування та змусили Київ знову благати про базові засоби самозахисту.

Що далі?

• Санкції ЄС: Очікується, що 22-й пакет буде остаточно ухвалено до жовтня 2026 року. Він буде зосереджений на протидії обходу санкцій. Ймовірно, включатиме жорсткіший контроль за фінансовими повідомленнями (обхід SWIFT), операціями з криптоактивами та реекспортом підсанкційних товарів через треті країни .
• Військова допомога: Обіцянка Макрона збільшити військову підтримку свідчить про можливі додаткові поставки систем ППО та перехоплювачів, хоча конкретних цифр або термінів поки не оголошено .
• Дипломатичний тиск: Очікується, що Зеленський активізує заклики до негайних поставок перехоплювачів для Patriot під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН та у двосторонніх зустрічах з лідерами США та Європи.

Атака на Київ 4–5 серпня 2026 року стала суворим нагадуванням: без надійної протиповітряної оборони міста України залишаються вразливими. Нездатність перехопити жодну ракету в поєднанні з триразовим падінням постачання перехоплювачів перетворила тактичний недолік на стратегічну кризу. Те, як Захід відреагує — санкціями, військовою допомогою та політичною рішучістю — визначить, чи стане ця атака переломним моментом, чи початком ще небезпечнішої тенденції.