Чому США експортують рекордні обсяги дизелю та як це змінює світовий ринок пального

Додатковий тиск створила заборона Росії на експорт дизелю в липні 2026 року після того, як українські удари спричинили внутрішній дефіцит пального. Це змусило покупців російського дизелю шукати альтернативу в американських постачальників . Таким чином, до кризи в Ормузькій протоці додався другий шок пропозиції.

Як це пов'язано з кризою в Ормузькій протоці з лютого 2026 року

Ланцюг причинно-наслідкових зв'язків є прямим:

• 28 лютого 2026 року: США та Ізраїль атакують Іран; Іран оголошує про закриття судноплавства та починає атакувати кораблі .
• Березень 2026 року: Великі нафтові компанії та оператори танкерів призупиняють транзит через Ормузьку протоку . Постачання нафти та пального з Близького Сходу різко скорочується.
• Квітень 2026 року: Навіть після оголошення режиму припинення вогню трафік залишається на рівні менше 10% від норми .
• Реакція США: Американські експортери починають відвантажувати рекордні обсяги дизелю та інших видів пального до Європи, Азії та Африки, щоб замістити втрачені поставки з Близького Сходу .

США фактично виконують роль глобального постачальника останньої надії. За даними EIA, морський експорт нафтопродуктів зі США вже в січні 2026 року сягнув 6,3 млн барелів на добу (на 10% більше, ніж роком раніше) , а після блокування Ормузької протоки темпи різко прискорилися.

Наслідки для внутрішніх запасів США

Рекордний експорт пального безпосередньо тисне на внутрішні запаси США:

• Запаси дистилятів (включно з дизелем): скоротилися на 5 млн барелів, досягнувши чотирирічного мінімуму .
• Запаси бензину: впали після скорочення на 1,9 млн барелів до найнижчого сезонного рівня з 2012 року .
• Загальний тиск: Bloomberg повідомляє, що "безпрецедентний попит за кордоном на американський дизель, пропан та інші види пального виснажує комерційні резерви від узбережжя Мексиканської затоки до східного узбережжя", підштовхуючи ціни на енергоносії вгору .
• Ризики: Аналітики попереджають, що рекордний експорт може призвести до дефіциту дизелю та бензину на внутрішньому ринку США якраз у період пікового літнього туристичного сезону .

Виникає напруга між роллю США як критично важливого світового постачальника та внутрішнім ціновим тиском. Зростає політичний тиск на уряд з вимогами обмежити експорт .

Повернення Китаю на ринок експорту пального та його вплив на фрагментацію світової торгівлі

Спочатку Китай заборонив експорт дизелю, бензину та реактивного палива в березні 2026 року, щоб захистити внутрішній ринок після початку війни з Іраном . Це посилило дефіцит пального в Азії. Однак у міру накопичення внутрішніх запасів та нормалізації імпорту нафти Пекін почав послаблювати обмеження:

• Квітень 2026 року: Китай дозволив державним нафтопереробникам експортувати 500 000 тонн пального окремим азійським покупцям .
• Червень–липень 2026 року: Обмеження поступово знімаються. У липні приватний нафтопереробник Zhejiang Petrochemical відновлює експорт після чотиримісячної перерви .
• Серпень 2026 року: Китай знову послаблює контроль, надаючи нафтопереробникам тимчасовий дозвіл на експорт 2,7 млн метричних тонн нафтопродуктів .

Вплив на фрагментацію світової торгівлі:

• Два зустрічні потоки: США експортують дизель із заходу на схід (до Європи та Азії), тоді як Китай повертається на азійський ринок зі сходу на захід. Це створює двостороннє полегшення пропозиції, але також і асиметричну конкуренцію.
• Тиск на маржу азійських НПЗ: Повернення Китаю тисне на переробні маржі в інших азійських хабах (Сінгапур, Південна Корея, Індія), які збільшили свою частку ринку під час китайського ембарго .
• Поглиблення фрагментації: Криза переформатувала торгівлю в регіональні блоки. Постачання з Близького Сходу залишається значною мірою недоступним через міркування безпеки та страхування . Покупці прив'язані до довших і дорожчих маршрутів з Атлантичного басейну. Повернення Китаю додає ще один рівень складності: він одночасно конкурує з американськими поставками і доповнює їх, залежно від напрямку.
• Повернення до довоєнної норми неможливе: Криза в Ормузькій протоці зруйнувала давні торговельні зв'язки. Навіть із поверненням Китаю на ринок, світова енергетична торгівля залишається структурно фрагментованою, з множинними ціновими зонами, вищими витратами на фрахт та постійними геополітичними ризиками .