Окремо команда під керівництвом Ацуші Нішізави (Хіросімський університет) запропонувала шукати аксіонну темну матерію, відстежуючи наднизькочастотні флуктуації земного магнітного поля, використовуючи природне магнітне середовище Землі як детекційне середовище . Теорія передбачає, що коли аксіони з масою між 1×10⁻¹⁵ еВ та 1×10⁻¹³ еВ проходять крізь Землю, вони взаємодіють із глобальним геомагнітним полем, генеруючи виявлювані електромагнітні хвилі .

Японія також лідирує в напрямку мінеральної детекції. Третя зустріч "Мінеральна детекція нейтрино та темної матерії" (MDνDM'25) відбулася в Йокогамі в травні 2025 року під егідою JAMSTEC, зосереджена на використанні мінеральних родовищ як природних довгоекспозиційних детекторів частинок .

Статус MOND: головна альтернатива темній матерії стикається з новими випробуваннями

Модифікована ньютонівська динаміка (MOND) пропонує, що гравітація поводиться інакше при низьких прискореннях, усуваючи потребу в невидимій темній матерії . Вона успішно передбачає криві обертання галактик, але останні докази значно її підважили:

• Дослідження динаміки Чумацького Шляху в травні 2026 року показало, що дані рішуче підтримують темну матерію над моделями модифікованої гравітації (MOND та STVG), відкидаючи MOND на рівні >13σ, а STVG на рівні >4σ . Це долає попередні виродження між баріонною структурою та законами гравітації .
• Повторний аналіз кулі Буллет у червні 2026 року показав, що спостереження все ще можуть бути узгоджені з альтернативою без темної матерії, але якщо темна матерія існує, то, ймовірно, в менших кількостях, ніж вважалося раніше .
• Огляд у травні 2025 року дійшов висновку, що MOND успішно пояснює криві обертання галактик, але не працює на масштабах галактичних скупчень . Найсерйозніша проблема полягає в тому, що галактичні скупчення демонструють залишкову масову невідповідність навіть при аналізі з використанням MOND .
• Окреме дослідження 2025 року з використанням карликових галактик показало, що передбачення MOND не відтворюють спостережувану поведінку, тоді як моделі темної матерії природно пояснюють дані .

Панівний науковий консенсус залишається на користь темної матерії над модифікованою гравітацією як пояснення для всього спектру космологічних та астрофізичних даних .

Нові детекторні проєкти: DELight у Гейдельберзі

У квітні 2026 року Німецьке дослідницьке товариство (DFG) схвалило фінансування в розмірі €5,3 млн для експерименту DELight — прямого пошуку легкої темної матерії з використанням надплинного гелію-4 як цільового матеріалу . Консорціум очолює Гейдельберзький університет, з партнерами в KIT (Карлсруе) та Фрайбурзькому університеті .

DELight зосереджується на частинках з дуже малою масою як кандидатах на темну матерію, пояснила професорка Катрін Валеріус . Детектор використовує надхолодний надплинний гелій, оснащений великоформатними магнітними мікрокалориметрами (LAMCALs), оптимізованими для виявлення частинок темної матерії дуже низької маси, які б створювали крихітні енергетичні сліди . Гелій пропонує кілька переваг: його низька ядерна маса та внутрішня радіочистота роблять його ідеальним для низькопорогових експериментів, а також він дозволяє створювати масштабовані конструкції детекторів .

Дослідницька група OMNIA в Інституті ядерної фізики імені Макса Планка (MPIK) у Гейдельберзі також активна в пошуках темної матерії через мікролінзування та астрочастинкові експерименти .

Експеримент FASER у CERN: розширення меж пошуку темних фотонів

Експеримент FASER (Forward Search Experiment) на Великому адронному колайдері продовжує давати результати. У квітні 2026 року він повідомив про нові пошуки темних фотонів, використовуючи 177 fb⁻¹ даних протон-протонних зіткнень із Run 3 LHC . Темні фотони — це гіпотетичні посередники прихованого "темного сектору", які могли б пояснити темну матерію .

Новий пошук FASER використовує дані, зібрані між 2022 та 2024 роками, що відповідають інтегрованій світності 177 fb⁻¹ при енергії в центрі мас 13,6 ТеВ . Спостережувана межа виключає темні фотони з масами від приблизно 10 до 150 МеВ та константами зв'язку близько 10⁻⁵–10⁻⁴, виключаючи частину космологічно життєздатного простору параметрів . EP-News у CERN підкреслив у червні 2026 року, що FASER відкрив нові вікна як у темні сектори, так і в нейтринну фізику ТеВ-масштабу .

Загальна картина

Поле рухається на кількох фронтах — природні детектори земного масштабу (Японія), нові спеціалізовані кріогенні експерименти (DELight у Гейдельберзі), колайдерні пошуки темного сектору (FASER у CERN) та постійна напруга між парадигмою темної матерії та альтернативами з модифікованою гравітацією. Пряме виявлення ще не знайшло темну матерію, але чутливість експериментів швидко покращується . Детектори наступного покоління, такі як DarkSide-20k, DARWIN/XLZD та PandaX-xT, знаходяться на стадії проектування, НДДКР або будівництва .

Окремо команда під керівництвом Ацуші Нішізави (Хіросімський університет) запропонувала шукати аксіонну темну матерію, відстежуючи наднизькочастотні флуктуації земного магнітного поля, використовуючи природне магнітне середовище Землі як детекційне середовище . Теорія передбачає, що коли аксіони з масою між 1×10⁻¹⁵ еВ та 1×10⁻¹³ еВ проходять крізь Землю, вони взаємодіють із глобальним геомагнітним полем, генеруючи виявлювані електромагнітні хвилі .

Японія також лідирує в напрямку мінеральної детекції. Третя зустріч "Мінеральна детекція нейтрино та темної матерії" (MDνDM'25) відбулася в Йокогамі в травні 2025 року під егідою JAMSTEC, зосереджена на використанні мінеральних родовищ як природних довгоекспозиційних детекторів частинок .

Статус MOND: головна альтернатива темній матерії стикається з новими випробуваннями

Модифікована ньютонівська динаміка (MOND) пропонує, що гравітація поводиться інакше при низьких прискореннях, усуваючи потребу в невидимій темній матерії . Вона успішно передбачає криві обертання галактик, але останні докази значно її підважили:

• Дослідження динаміки Чумацького Шляху в травні 2026 року показало, що дані рішуче підтримують темну матерію над моделями модифікованої гравітації (MOND та STVG), відкидаючи MOND на рівні >13σ, а STVG на рівні >4σ . Це долає попередні виродження між баріонною структурою та законами гравітації .
• Повторний аналіз кулі Буллет у червні 2026 року показав, що спостереження все ще можуть бути узгоджені з альтернативою без темної матерії, але якщо темна матерія існує, то, ймовірно, в менших кількостях, ніж вважалося раніше .
• Огляд у травні 2025 року дійшов висновку, що MOND успішно пояснює криві обертання галактик, але не працює на масштабах галактичних скупчень . Найсерйозніша проблема полягає в тому, що галактичні скупчення демонструють залишкову масову невідповідність навіть при аналізі з використанням MOND .
• Окреме дослідження 2025 року з використанням карликових галактик показало, що передбачення MOND не відтворюють спостережувану поведінку, тоді як моделі темної матерії природно пояснюють дані .

Панівний науковий консенсус залишається на користь темної матерії над модифікованою гравітацією як пояснення для всього спектру космологічних та астрофізичних даних .

Нові детекторні проєкти: DELight у Гейдельберзі

У квітні 2026 року Німецьке дослідницьке товариство (DFG) схвалило фінансування в розмірі €5,3 млн для експерименту DELight — прямого пошуку легкої темної матерії з використанням надплинного гелію-4 як цільового матеріалу . Консорціум очолює Гейдельберзький університет, з партнерами в KIT (Карлсруе) та Фрайбурзькому університеті .

DELight зосереджується на частинках з дуже малою масою як кандидатах на темну матерію, пояснила професорка Катрін Валеріус . Детектор використовує надхолодний надплинний гелій, оснащений великоформатними магнітними мікрокалориметрами (LAMCALs), оптимізованими для виявлення частинок темної матерії дуже низької маси, які б створювали крихітні енергетичні сліди . Гелій пропонує кілька переваг: його низька ядерна маса та внутрішня радіочистота роблять його ідеальним для низькопорогових експериментів, а також він дозволяє створювати масштабовані конструкції детекторів .

Дослідницька група OMNIA в Інституті ядерної фізики імені Макса Планка (MPIK) у Гейдельберзі також активна в пошуках темної матерії через мікролінзування та астрочастинкові експерименти .

Експеримент FASER у CERN: розширення меж пошуку темних фотонів

Експеримент FASER (Forward Search Experiment) на Великому адронному колайдері продовжує давати результати. У квітні 2026 року він повідомив про нові пошуки темних фотонів, використовуючи 177 fb⁻¹ даних протон-протонних зіткнень із Run 3 LHC . Темні фотони — це гіпотетичні посередники прихованого "темного сектору", які могли б пояснити темну матерію .

Новий пошук FASER використовує дані, зібрані між 2022 та 2024 роками, що відповідають інтегрованій світності 177 fb⁻¹ при енергії в центрі мас 13,6 ТеВ . Спостережувана межа виключає темні фотони з масами від приблизно 10 до 150 МеВ та константами зв'язку близько 10⁻⁵–10⁻⁴, виключаючи частину космологічно життєздатного простору параметрів . EP-News у CERN підкреслив у червні 2026 року, що FASER відкрив нові вікна як у темні сектори, так і в нейтринну фізику ТеВ-масштабу .

Загальна картина

Поле рухається на кількох фронтах — природні детектори земного масштабу (Японія), нові спеціалізовані кріогенні експерименти (DELight у Гейдельберзі), колайдерні пошуки темного сектору (FASER у CERN) та постійна напруга між парадигмою темної матерії та альтернативами з модифікованою гравітацією. Пряме виявлення ще не знайшло темну матерію, але чутливість експериментів швидко покращується . Детектори наступного покоління, такі як DarkSide-20k, DARWIN/XLZD та PandaX-xT, знаходяться на стадії проектування, НДДКР або будівництва .