Найбільша нафтова криза в історії: як війна на Близькому Сході та удари України по російських НПЗ змінюють світову економіку

Ормузька протока (Перська затока): Повітряна війна США та Ізраїлю проти Ірану розпочалася 28 лютого 2026 року. Іран відповів 4 березня, оголосивши протоку "закритою", атакуючи комерційні судна, нафтові танкери та військові цілі за допомогою дронів, балістичних ракет та малих швидкісних катерів . Рух танкерів через цю критичну точку — через яку зазвичай проходить близько 20% світової нафти — майже повністю припинився .

Інфраструктура країн Перської затоки: Іран розширив атаки за межі своїх кордонів, завдаючи ударів по нафтопереробних заводах, терміналах та газових об'єктах у Саудівській Аравії, ОАЕ, Бахрейні, Катарі та Кувейті . За повідомленнями, 30-40% нафтопереробних потужностей країн Затоки було пошкоджено або знищено .

Фронт Росія-Україна: Україна продовжує атакувати російські нафтові ланцюги постачання з "невпинною інтенсивністю". Лише у липні 2026 року великі російські нафтопереробні заводи, танкери та трубопровідна інфраструктура були атаковані щонайменше 30 разів, поглиблюючи глобальну невизначеність щодо російських поставок .

Прямі зіткнення США та Ірану: Бої за контроль над Ормузькою протокою тривали до середини липня. США завдавали ударів по іранських командних центрах та об'єктах ППО, тоді як Іран продовжував загрожувати морському руху .

Шкода нафтопереробним потужностям

Криза стосується не лише постачання сирої нафти — дедалі більше це криза переробленого палива.

• Іран безпосередньо атакував нафтопереробні заводи на Близькому Сході, а удари України вивели з ладу російські НПЗ .
• Утворене "вузьке місце" в переробці означає, що світ зіткнувся з дефіцитом бензину та дизельного пального, оскільки пошкоджені заводи не можуть переробляти доступну сиру нафту на готове паливо .
• Азійські нафтопереробники, які сильно залежать від близькосхідної сирої нафти, були змушені скоротити заплановане збільшення виробництва на серпень 2026 року, що тримає світові запаси палива на низькому рівні .
• Аналітик JPMorgan зазначив, що світове виробництво палива впало на 10% порівняно з довоєнним рівнем .

Оцінки дефіциту постачання

Цифри, що характеризують дефіцит, є вражаючими, як показано в таблиці нижче.

• Прогнозується, що ринок залишатиметься дефіцитним щонайменше до кінця ІІІ кварталу 2026 року, навіть якщо бойові дії припиняться найближчим часом .
• Опитування аналітиків Reuters показує, що дефіцит поглиблюватиметься протягом 2026 року, в середньому до 1,5 млн барелів на добу, а можливий надлишок може з'явитися лише у 2027 році, якщо потоки з Перської затоки відновляться, а видобуток у США залишиться високим .

Економічні наслідки для Азії

Азія є найбільш вразливим регіоном у цій кризі через величезну залежність від імпорту сирої нафти з Близького Сходу, який транспортується через Ормузьку протоку .

• Азійський банк розвитку знизив прогноз зростання для країн Азії, що розвиваються, і Тихоокеанського регіону на 2026 рік до 4,9%, порівняно з 5,1%, прогнозованими у квітні, і на 0,6 відсоткових пункти нижче за показник 2025 року (5,5%) .
• МВФ попередив, що хоча потужний експорт поки що пом'якшує удар, затяжний конфлікт призведе до серйозного дефіциту пропозиції та змусить центральні банки Азії робити складний вибір між інфляцією та зростанням .
• Очікується, що інфляція в Азії зросте до 2,6% у 2026 році, порівняно з 1,4% у 2025 році . Надлишкові нафтопереробні потужності Китаю можуть дещо компенсувати дефіцит, але відновлення виробництва палива в Азії перебуває під прямою загрозою через нестачу сирої нафти .

Ризики рецесії та глобальні економічні перспективи

Енергетичний шок поширюється на світову економіку, підвищуючи ймовірність рецесії.

• ОЕСР: Організація економічного співробітництва та розвитку попередила, що якщо конфлікт на Близькому Сході затягнеться до 2027 року, рецесія в окремих країнах та значне зростання інфляції стануть "більш імовірними" .
• Європейський Союз: У весняному економічному прогнозі Єврокомісії на 2026 рік зростання ВВП єврозони сповільниться до 0,9% (порівняно з 1,4% у 2025 році), що безпосередньо пояснюється енергетичним шоком . Зростання світової економіки (за винятком ЄС) прогнозується на рівні 3,1% на 2026 рік, що нижче за тренд .
• США: США "швидко вичерпують інструменти для поглинання нафтового шоку війни з Іраном". Можливості Стратегічного нафтового резерву зменшилися, а політичні важелі для запобігання різкому спаду у разі падіння попиту обмежені .
• Ключова невизначеність: Європейський центральний банк (ЄЦБ) відзначає вражаючу аномалію: зростання цін було відносно стриманим, незважаючи на те, що порушення були більшими, ніж під час кризи 1973 року. Це частково пояснюється слабшим попитом з боку Китаю та високим рівнем видобутку в США . Це означає, що повний рецесійний ефект може проявитися із запізненням, вражаючи економіки через дефіцит обсягів, а не через стрибки цін.

Висновки

Це найбільша криза постачання нафти в сучасній історії за обсягом порушень. Лише війна на Близькому Сході призвела до вилучення близько 8 млн барелів на добу на піку, а кампанія України проти російських НПЗ додає другий вектор руйнування пропозиції. Азія несе на собі основний тягар економічних втрат, а ризик рецесії є цілком реальним для економік, залежних від імпорту, якщо конфлікти триватимуть до 2027 року. Незвична динаміка — величезні втрати пропозиції при помірному зростанні цін — ускладнює традиційний сигнал рецесії, але сам по собі дефіцит обсягів вже тисне на промислову активність в Азії та Європі.