Найбільша нафтова криза в історії: як війна на Близькому Сході та удари України по російських НПЗ змінюють світову економіку

Світ охопила найбільша в історії криза постачання нафти. Спровокована війною США та Ізраїлю з Іраном, яка фактично закрила Ормузьку протоку, і посилена ударами України по російській нафтовій інфраструктурі, ця криза створила дефіцит пропозиції, який, за оцінками Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) та низки центральних банків, перевершує навіть кризу 1973 року . Ця стаття пропонує всебічний огляд кризи станом на початок серпня 2026 року, аналізуючи географічне розширення атак, шкоду нафтопереробним потужностям, оцінки дефіциту постачання та економічні наслідки для Азії та світової економіки.

Географічне розширення атак

Конфлікт вийшов далеко за межі одного фронту, створивши багатовекторну кризу.

Ормузька протока (Перська затока): Повітряна війна США та Ізраїлю проти Ірану розпочалася 28 лютого 2026 року. Іран відповів 4 березня, оголосивши протоку "закритою", атакуючи комерційні судна, нафтові танкери та військові цілі за допомогою дронів, балістичних ракет та малих швидкісних катерів . Рух танкерів через цю критичну точку — через яку зазвичай проходить близько 20% світової нафти — майже повністю припинився .

Інфраструктура країн Перської затоки: Іран розширив атаки за межі своїх кордонів, завдаючи ударів по нафтопереробних заводах, терміналах та газових об'єктах у Саудівській Аравії, ОАЕ, Бахрейні, Катарі та Кувейті . За повідомленнями, 30-40% нафтопереробних потужностей країн Затоки було пошкоджено або знищено .

Фронт Росія-Україна: Україна продовжує атакувати російські нафтові ланцюги постачання з "невпинною інтенсивністю". Лише у липні 2026 року великі російські нафтопереробні заводи, танкери та трубопровідна інфраструктура були атаковані щонайменше 30 разів, поглиблюючи глобальну невизначеність щодо російських поставок .

Прямі зіткнення США та Ірану: Бої за контроль над Ормузькою протокою тривали до середини липня. США завдавали ударів по іранських командних центрах та об'єктах ППО, тоді як Іран продовжував загрожувати морському руху .

Шкода нафтопереробним потужностям

Криза стосується не лише постачання сирої нафти — дедалі більше це криза переробленого палива.

• Іран безпосередньо атакував нафтопереробні заводи на Близькому Сході, а удари України вивели з ладу російські НПЗ .
• Утворене "вузьке місце" в переробці означає, що світ зіткнувся з дефіцитом бензину та дизельного пального, оскільки пошкоджені заводи не можуть переробляти доступну сиру нафту на готове паливо .
• Азійські нафтопереробники, які сильно залежать від близькосхідної сирої нафти, були змушені скоротити заплановане збільшення виробництва на серпень 2026 року, що тримає світові запаси палива на низькому рівні .
• Аналітик JPMorgan зазначив, що світове виробництво палива впало на 10% порівняно з довоєнним рівнем .

Оцінки дефіциту постачання

Цифри, що характеризують дефіцит, є вражаючими, як показано в таблиці нижче.

Показник	Оцінка	Джерело
Падіння світової пропозиції (пік у березні 2026 р.)	~8 млн барелів на добу (8% світового попиту)	МЕА
Очікуване зниження видобутку за 2026 рік	~3,9 млн барелів на добу	МЕА
Загальні втрати пропозиції виробників у Затоці	>1 млрд барелів сукупно	МЕА
Постійна втрата потужностей (оцінка ANZ)	До 2 млн барелів на добу	Аналітики
Скорочення морських потоків нафти через закриття Ормузу	~15%	Єврокомісія
Скорочення потоків ЗПГ через закриття Ормузу	~20%	Єврокомісія
Втрати світового ринку (оцінка Aramco, серпень 2026 р.)	2,6 млрд барелів загалом	Aramco

• Прогнозується, що ринок залишатиметься дефіцитним щонайменше до кінця ІІІ кварталу 2026 року, навіть якщо бойові дії припиняться найближчим часом .
• Опитування аналітиків Reuters показує, що дефіцит поглиблюватиметься протягом 2026 року, в середньому до 1,5 млн барелів на добу, а можливий надлишок може з'явитися лише у 2027 році, якщо потоки з Перської затоки відновляться, а видобуток у США залишиться високим .

Економічні наслідки для Азії

Азія є найбільш вразливим регіоном у цій кризі через величезну залежність від імпорту сирої нафти з Близького Сходу, який транспортується через Ормузьку протоку .

• Азійський банк розвитку знизив прогноз зростання для країн Азії, що розвиваються, і Тихоокеанського регіону на 2026 рік до 4,9%, порівняно з 5,1%, прогнозованими у квітні, і на 0,6 відсоткових пункти нижче за показник 2025 року (5,5%) .
• МВФ попередив, що хоча потужний експорт поки що пом'якшує удар, затяжний конфлікт призведе до серйозного дефіциту пропозиції та змусить центральні банки Азії робити складний вибір між інфляцією та зростанням .
• Очікується, що інфляція в Азії зросте до 2,6% у 2026 році, порівняно з 1,4% у 2025 році . Надлишкові нафтопереробні потужності Китаю можуть дещо компенсувати дефіцит, але відновлення виробництва палива в Азії перебуває під прямою загрозою через нестачу сирої нафти .

Ризики рецесії та глобальні економічні перспективи

Енергетичний шок поширюється на світову економіку, підвищуючи ймовірність рецесії.

• ОЕСР: Організація економічного співробітництва та розвитку попередила, що якщо конфлікт на Близькому Сході затягнеться до 2027 року, рецесія в окремих країнах та значне зростання інфляції стануть "більш імовірними" .
• Європейський Союз: У весняному економічному прогнозі Єврокомісії на 2026 рік зростання ВВП єврозони сповільниться до 0,9% (порівняно з 1,4% у 2025 році), що безпосередньо пояснюється енергетичним шоком . Зростання світової економіки (за винятком ЄС) прогнозується на рівні 3,1% на 2026 рік, що нижче за тренд .
• США: США "швидко вичерпують інструменти для поглинання нафтового шоку війни з Іраном". Можливості Стратегічного нафтового резерву зменшилися, а політичні важелі для запобігання різкому спаду у разі падіння попиту обмежені .
• Ключова невизначеність: Європейський центральний банк (ЄЦБ) відзначає вражаючу аномалію: зростання цін було відносно стриманим, незважаючи на те, що порушення були більшими, ніж під час кризи 1973 року. Це частково пояснюється слабшим попитом з боку Китаю та високим рівнем видобутку в США . Це означає, що повний рецесійний ефект може проявитися із запізненням, вражаючи економіки через дефіцит обсягів, а не через стрибки цін.

Висновки

Це найбільша криза постачання нафти в сучасній історії за обсягом порушень. Лише війна на Близькому Сході призвела до вилучення близько 8 млн барелів на добу на піку, а кампанія України проти російських НПЗ додає другий вектор руйнування пропозиції. Азія несе на собі основний тягар економічних втрат, а ризик рецесії є цілком реальним для економік, залежних від імпорту, якщо конфлікти триватимуть до 2027 року. Незвична динаміка — величезні втрати пропозиції при помірному зростанні цін — ускладнює традиційний сигнал рецесії, але сам по собі дефіцит обсягів вже тисне на промислову активність в Азії та Європі.