Європа будує власну інфраструктуру для ШІ й відкриває доступ до великих інвестицій

Спочатку планували п’ять таких об’єктів, але кількість збільшили до семи через значний інтерес з боку держав-членів та індустрії .

Ключові параметри програми:

• Державне фінансування: до €10 млрд із бюджету ЄС і національних бюджетів.
• Очікувані приватні кошти: щонайменше €20 млрд.
• Загальний орієнтир: близько €30 млрд державних і приватних інвестицій .
• Кінцевий термін подання заявок: 12 листопада 2026 року.
• Оголошення переможців: очікується на початку 2027 року.
• Запуск потужностей: відібрані проєкти мають розпочати роботу не пізніше ніж через 18 місяців після підписання контрактів .

Стратегічна мета — дати європейським стартапам, науковцям і промисловим розробникам доступ до обчислень європейського походження. Це має зменшити потребу покладатися на хмарні сервіси зі США та Китаю під час створення передових моделей .

Попит на програму виявився значним ще до офіційного конкурсу: попередній необов’язковий збір заявок про зацікавленість приніс 76 пропозицій щодо 60 майданчиків у 16 країнах-членах ЄС .

Scaleup Europe Fund: гроші для компаній, які вже довели свою життєздатність

Друга частина стратегії стосується не серверів, а капіталу. Європейські стартапи часто можуть залучити початкове фінансування, але стикаються з нестачею великих і терплячих інвестицій на етапі активного масштабування. Цей бар’єр називають scaleup gap — розривом у фінансуванні компаній, які переходять від розробки продукту до глобального зростання .

4 серпня 2026 року Scaleup Europe Fund став повністю операційним після завершення Єврокомісією необхідних юридичних процедур . Управляти фондом буде шведська інвестиційна компанія EQT AB, яку обрали за підсумками конкурентного відбору; серед інших претендентів називали Atomico та Eurazeo .

Фонд має такі основні параметри:

• Цільовий обсяг: €5 млрд, або приблизно $5,8 млрд .
• Тип інвестицій: пізні раунди та фінансування зростання.
• Розмір угод: орієнтовно €100 млн і більше для однієї компанії .
• Компанії-одержувачі: європейські deep-tech scaleup-компанії, починаючи з раунду Series B.
• Галузі: штучний інтелект, квантові технології, напівпровідники, робототехніка, автономні системи, енергетика, космічні технології, біотехнології, медичні технології, передові матеріали та агротехнології .

Єврокомісія пообіцяла €1 млрд, а решту коштів мають надати інституційні інвестори, зокрема Novo Holdings, Allianz і нідерландський пенсійний фонд ABP .

Першу інвестицію фонд оголосив уже 5 серпня 2026 року — кошти отримав фінський супутниковий стартап ICEYE . Це стало сигналом, що фонд не обмежується деклараціями й одразу переходить до укладання угод.

Чому ці проєкти запустили одночасно

ЄС намагається усунути дві різні причини, через які перспективні компанії залишають Європу.

Інфраструктура плюс капітал

ШІ-гігафабрики мають зменшити технологічну залежність: компаніям не доведеться будувати й навчати моделі винятково на закордонних хмарних платформах. Scaleup Europe Fund має вирішити фінансову проблему — забезпечити великі раунди на етапі, коли стартап уже потребує сотень мільйонів євро для міжнародного розширення.

Єдиний ланцюжок для deep tech

Обидві ініціативи охоплюють штучний інтелект, квантові технології та інші напрямки deep tech. Теоретично європейська компанія зможе розробляти й навчати продукт на суверенній обчислювальній інфраструктурі, а потім залучати значний капітал для зростання від європейського фонду — без перенесення штаб-квартири до США.

Не гарантія успіху, а спроба змінити правила гри

Масштаб програм виглядає значним: конкурс на гігафабрики може мобілізувати близько €30 млрд державних і приватних коштів, а Scaleup Europe Fund орієнтується ще на €5 млрд капіталу для компаній, що масштабуються . Водночас самі суми не гарантують, що європейські стартапи залишаться в ЄС. Для цього також знадобляться швидке будівництво інфраструктури, доступні обчислення, достатня кількість приватних інвесторів і здатність компаній виходити на глобальні ринки.

Однак логіка стратегії проста: Європа хоче, щоб її технологічні компанії мали вдома не лише ідеї та таланти, а й два критично важливі ресурси — потужні обчислення та великий капітал.