126 балістичних ракет за місяць: як Росія скористалася дефіцитом Patriot в Україні

Ключова проблема української ППО полягала не у відсутності самих систем Patriot, а в критичному дефіциті ракет-перехоплювачів PAC-3. За даними українських військових посадовців, їхні запаси фактично вичерпалися до 1 липня . Це створило небезпечне вікно для російських балістичних ударів.

Рекордний масштаб ракетної кампанії

Основу російського балістичного арсеналу в липні становили ракети «Іскандер-М», північнокорейські KN-23, «Циркон», а також ракети комплексів С-300 і С-400, які використовувалися для ударів по наземних цілях .

У ніч проти 19 липня Росія атакувала Україну понад 42 балістичними ракетами. Серед них, за повідомленнями Повітряних сил, були 10 «Цирконів», 25 ракет «Іскандер-М» і KN-23 та сім ракет С-300/С-400 . Удар став одним із найбільших балістичних обстрілів за весь час війни.

У ніч проти 30 липня Росія здійснила комбіновану атаку із застосуванням 284 ударних дронів Shahed і Gerbera, а також крилатих і балістичних ракет. Це був найбільший зафіксований за одну ніч запуск дронів за час війни .

Чому обвалилася ефективність перехоплення балістичних ракет

Під час перших масштабних атак 2 та 6 липня українська ППО не змогла перехопити жодної з 23 балістичних ракет «Іскандер-М» і шести швидкісних ракет «Циркон» та «Онікс», запущених по Києву .

За підсумками цих двох ударів 49 із 53 балістичних ракет досягли цілей — тобто результативність російських пусків перевищила 92% . Для порівняння, упродовж усього липня Україна перехопила лише близько 36 зі 126 балістичних ракет — приблизно 29%. Інакше кажучи, до цілі долітали приблизно три з кожних чотирьох ракет . Наприкінці місяця перехоплення балістичних цілей, за одним із описів ситуації, скоротилося до «майже нуля» .

Водночас українська ППО зберігала набагато кращі показники проти інших типів повітряних цілей: близько 90% ударних дронів і приблизно 69–89% крилатих ракет вдавалося збити або нейтралізувати . Це підкреслює різницю між завданнями: балістичні ракети рухаються швидше й мають складнішу траєкторію, тому для їхнього перехоплення потрібні спеціалізовані системи та достатня кількість дорогих ракет-перехоплювачів.

Ціна для цивільного населення

Рекордний темп ударів супроводжувався значними цивільними втратами в Києві та інших регіонах України:

• 1–2 липня — масована атака дронами та ракетами по Києву забрала щонайменше 30 життів і поранила десятки людей. Це був найсмертоносніший удар по столиці у 2026 році .
• 6 липня — внаслідок атаки на Київ загинули 11 людей напередодні саміту НАТО .
• 11 липня — ракетні та дронові удари призвели до загибелі шістьох людей і поранення десятків .
• 16 липня — російські удари в різних регіонах убили щонайменше 13 цивільних .
• 26 липня — під час атак на Київ та інші області загинула мати, її діти дістали поранення; повідомлялося й про інші жертви .
• 30 липня — удари по десяти регіонах забрали життя щонайменше восьми цивільних, зокрема дітей, десятки людей були поранені .

За даними ООН, у першій половині 2026 року кількість жертв серед цивільного населення зросла на 37% порівняно з аналогічним періодом 2025-го. Представниця ООН Даніель Белл заявила, що далекобійні балістичні ракети й дрони уражають «густонаселені міські райони, розташовані далеко від лінії фронту» .

Невизначеність навколо виробництва Patriot

На тлі дефіциту перехоплювачів важливим дипломатичним сигналом стала заява Дональда Трампа 8 липня про те, що США дозволять Україні виробляти ракети-перехоплювачі Patriot за ліцензією . 9 липня президент Володимир Зеленський підтвердив, що політичної домовленості щодо ліцензій було досягнуто .

Однак уже 31 липня Трамп змінив тон. Він заявив, що США «не погоджували» виробництво Patriot в Україні, і додав, що Вашингтон має бути «дуже обережним, дозволяючи комусь їх виробляти» .

Навіть за умови остаточного схвалення угоди перші ракети не з’явилися б одразу. Експерти оцінювали, що запуск виробництва міг би зайняти щонайменше рік . Отже, ліцензія могла б стати довгостроковим рішенням, але не закривала нагальну потребу України в перехоплювачах улітку 2026 року.

Росія нарощує удари, Україна змінює тактику

Упродовж липня Росія підтримувала високий темп обстрілів і дедалі активніше використовувала балістичні ракети, які українська ППО через дефіцит боєприпасів уже не могла стабільно перехоплювати . За оцінкою експертів, російське виробництво ракет і дронів випереджало темпи постачання перехоплювачів Україні .

Україна зі свого боку продовжувала далекобійну кампанію дронами по російських тилових районах. Усередині країни мобільні вогневі групи, винищувальна авіація та нові засоби боротьби з Shahed допомагали стримувати дронові атаки. 30 липня українська ППО заявила про рекордний показник перехоплення дронів — 93% .

Проте цей успіх не усунув головної проблеми. Україна могла ефективно боротися з великою частиною дронів і крилатих ракет, але залишалася особливо вразливою до балістичних ударів. Липнева кампанія показала, що для захисту міст потрібні не лише нові комплекси ППО, а й безперервне постачання ракет-перехоплювачів до них.