Загальний обсяг LNG, що надійшов до Бельгії — раніше п’ятого найбільшого імпортера цього палива в Європі, — зменшився більш ніж на 40% порівняно з липнем 2025 року. Водночас кожен вантаж, який прибув до країни, був російського походження . За даними Bloomberg, у липні Бельгія імпортувала близько 0,4 млн тонн російського LNG .
Це не просто бельгійська аномалія. Ситуація показує, наскільки вразливою залишається європейська енергетична система перед зимою.
У першій половині 2026 року країни ЄС імпортували рекордні обсяги російського LNG із заводу «Ямал», хоча в січні вже офіційно ухвалили правила REPowerEU щодо поступової відмови від російських енергоносіїв . У січні–травні імпорт російського LNG зріс приблизно на 17% проти того самого періоду 2025 року .
У першому кварталі Росія стала другим найбільшим постачальником LNG до Європи, забезпечивши 13% імпорту. За перші три місяці року поставки російського LNG до ЄС досягли квартального рекорду та були на 16% більшими, ніж роком раніше . Російський LNG у першому кварталі продовжували купувати Франція, Іспанія, Бельгія, Нідерланди та Португалія .
Багато європейських покупців відкладають закупівлі для поповнення запасів перед зимою: ціни на газ залишаються високими через перебої з постачанням із Близького Сходу .
26 січня 2026 року країни ЄС остаточно схвалили Регламент (ЄС) 2026/261. Він передбачає припинення імпорту російського LNG до кінця 2026 року, а російського трубопровідного газу — у 2027 році . Для Євросоюзу це важливий крок до розриву енергетичної залежності від Росії: її частка в імпорті газу ЄС скоротилася з 45% у 2021 році до 12% у 2025-му .
Однак заборона LNG набуде повної чинності лише 1 січня 2027 року . До цього часу імпорт за довгостроковими контрактами залишається дозволеним. Заборона на короткострокові контракти почала діяти у квітні 2026 року, але перехідний період для довгострокових угод триватиме до встановленого дедлайну .
Так виникла стратегічна суперечність: ЄС уже законодавчо визначив кінець російського газу, але геополітична криза зробила доступні обсяги інших постачальників важкодоступними для швидкої заміни.
Газові сховища Європи заповнені приблизно на 55% — це найнижчий рівень для цього часу року з 2021 року, за даними LSEG . Високі ціни змушують покупців відкладати закупівлі, хоча саме зараз континент має активно готуватися до опалювального сезону.
На ринок одночасно тиснуть два масштабні шоки. Війна на Близькому Сході обмежила постачання катарського LNG через Ормузьку протоку та пошкодила виробничі потужності Катару. Паралельно триває російсько-українська війна .
Імпорт LNG до Європи різко сповільнився: у липні він може становити лише 6,3 млн тонн — найнижчий показник із вересня 2021 року . Якщо ціни залишатимуться високими, компанії й надалі можуть відкладати заповнення сховищ, підвищуючи ризик дефіциту в періоди пікового зимового попиту .
Бельгія стала найвиразнішим прикладом ширшої тенденції: Європа нарощує закупівлі російського газу саме тоді, коли ухвалила закон про його повну заборону. Причина — не зміна політичного курсу, а гостра нестача швидко доступних альтернатив після перебоїв на Близькому Сході.
Це випробування для всієї європейської енергетичної політики. Її цілі визначені законами, але стійкість системи залежить від фізичних поставок, маршрутів транспортування, цін і рівня запасів. Зима 2026–2027 років покаже, наскільки успішно Європа зможе подолати цей розрив між політичними дедлайнами та ринковою реальністю.