Угода щодо Ормузької протоки близька: Іран може погодитися на європейське розмінування

Однак пропозиція ще обговорюється. Для її реалізації, імовірно, знадобляться гарантії безпеки для Ірану, тривале припинення вогню та схвалення Корпусу вартових ісламської революції — потужної військово-політичної структури країни .

Публічна позиція Тегерана поки що не змінилася: іранські представники й далі заявляють, що не дозволять іноземцям долучатися до операцій із розмінування . Саме ця різниця між приватними сигналами та офіційною риторикою є однією з головних причин, чому переговори залишаються непередбачуваними.

Оман — головний канал переговорів

Основним посередником між сторонами виступає Оман. Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що переговори з Маскатом щодо майбутнього протоки перебувають на «фінальній стадії» .

Іран та Оман обмінялися власними пропозиціями щодо управління водним шляхом. Тегеран відкинув оманський план спільного нагляду й представив альтернативний варіант . За повідомленнями, сторони також обговорюють тимчасовий маршрут, який дав би змогу відновити рух суден ще до укладення ширшої політичної угоди.

Йдеться не лише про технічне розмінування. Серед спірних питань — контроль над протокою, правила проходу суден, гарантії безпеки та можливі транзитні збори. Іран наполягає на збереженні контролю над протокою та зборі платежів за транзит, що залишається однією з перешкод у діалозі зі США .

Яку роль відіграє Катар

Катар виконує функцію координатора ширшого дипломатичного процесу. У червні прем’єр-міністр країни вирушив до Маската, щоб започаткувати переговори за участю Ірану, Іраку та держав Перської затоки . Наприкінці червня катарські посередники прийняли в Досі окремі делегації США та Ірану .

4 серпня Катар повідомив, що між сторонами циркулюють проєкти тексту домовленості про деескалацію . Катарські, оманські та пакистанські посередники обмінюються пропозиціями, намагаючись звузити розбіжності без прямої зустрічі представників Вашингтона й Тегерана на найвищому рівні.

Держсекретар США Марко Рубіо заявив 4 серпня, що Вашингтон залучений до переговорів між Іраном та Оманом. За його словами, угода може з’явитися вже у вівторок увечері або в середу .

Дедлайн Трампа та погрози ударами

Дональд Трамп неодноразово встановлював і переносив терміни, до яких Іран мав погодитися на відновлення руху через протоку. Нинішній дедлайн — 20:00 у вівторок, 5 серпня, за американським часом .

Президент США посилював погрози в міру наближення крайнього терміну. У публікації на платформі Truth Social він заявив, що в разі провалу домовленостей США можуть знищити енергетичні об’єкти та мости Ірану . Також Трамп казав, що може «ліквідувати Іран за одну ніч» .

Окремо він погрожував знищувати по одному мосту або електростанції за кожну іранську атаку на судно в протоці . Такі заяви різко підвищують ризик нового витка бойових дій, якщо переговори не дадуть результату.

Чому впала ціна нафти

Нафтові ринки відреагували на ознаки прогресу різким зниженням котирувань. Американська нафта West Texas Intermediate подешевшала до приблизно 75 доларів за барель, втративши понад 10% за дві торгові сесії. Ціна Brent опустилася нижче 80 доларів — уперше більш ніж за три тижні .

Лише 4 серпня нафта подешевшала приблизно на 5% після заяв міністра фінансів США Скотта Бессента та катарських представників про поступ у переговорах .

Ринок виходить із припущення, що відкриття протоки поверне на світовий ринок близько 20% глобального транзиту нафти. Це зменшило б так звану премію за ризик перебоїв у постачанні, яка сформувалася під час кризи . Водночас інвестори вже бачили попередні сигнали про нібито близьку угоду, тому нинішній оптимізм може швидко змінитися новим стрибком цін у разі ескалації.

Ширший контекст і причини невизначеності

Судноплавство через Ормузьку протоку значною мірою заблоковане з кінця лютого 2026 року, коли США та Ізраїль розпочали повітряну кампанію проти Ірану . Тимчасова угода про припинення вогню, досягнута у квітні, згодом розпалася через відновлення бойових дій. У липні Трамп оголосив проміжну домовленість «завершеною» .

Попри заяви про прогрес, Іран ще не оголосив про укладення угоди. Його верхівка офіційно не затвердила тимчасовий план судноплавства . Міністр закордонних справ Арагчі говорить про фінальну стадію переговорів з Оманом, але інші іранські посадовці заявляють, що протока «ніколи не повернеться до довоєнного статусу» .

Невизначеність посилює і ситуація на морі: 4 серпня в протоці було уражено судно . Якщо дедлайн мине без домовленості, поєднання нових атак, погроз ударами по цивільній інфраструктурі та боротьби за контроль над ключовим маршрутом може швидко перекреслити нинішні дипломатичні напрацювання.