За обсягом залученого капіталу лідирувала Велика Британія, за нею — Франція та Німеччина . Лондонська AI-компанія, що розробляє інфраструктуру для штучного інтелекту, Nscale залучила €2,9 млрд, або приблизно $3,3 млрд. Це була найбільша венчурна угода на європейському ринку за цей період .
Ще один рекорд: вісім європейських компаній закрили раунди на $1 млрд або більше, встановивши новий континентальний максимум за кількістю таких мегараундів .
Однак за цими цифрами не варто втрачати масштаб ринку. Загалом стартапи Європи залучили близько $42 млрд у першій половині року — на 50% більше в річному вимірі, але все ще значно менше за пік у $60 млрд у першій половині 2021-го. Для порівняння, стартапи Північної Америки за той самий період залучили $392 млрд . Європейський ринок фактично робить велику ставку на обмежене коло AI-переможців.
Навіть рекордне фінансування AI не усуває давню проблему європейської технологічної екосистеми — нестачу капіталу на пізніх стадіях розвитку. Європейська комісія говорить про стійкий дефіцит пізнього фінансування. Через нього перспективні компанії змушені шукати інвесторів за межами Європи або продаватися раніше, ніж встигають вирости до глобального масштабу .
Відповіддю ЄС став Scaleup Europe Fund — фонд з цільовим обсягом €5 млрд, орієнтований на інвестиції у швидкозростаючі та вже зрілі технологічні компанії. Він має підтримувати стратегічні напрями deep tech, зокрема штучний інтелект, квантові технології, напівпровідники, робототехніку, енергетику, біотехнології та космічні технології .
Після конкурсного відбору, у якому брали участь, зокрема, Atomico та Eurazeo, Рада фонду Європейської інноваційної ради обрала шведську приватну інвестиційну компанію EQT керуючою фондом . У серпні 2026 року фонд завершив необхідні юридичні процедури й уже здійснив першу інвестицію — у фінський космічний стартап ICEYE .
Завдання фонду — не просто додати ще грошей на ринок, а допомогти європейським компаніям проходити найскладніший етап: перетворювати перспективний технологічний бізнес на глобальну компанію, не переїжджаючи до США чи іншого центру капіталу.
Рекордні показники AI-фінансування також підсвітили нерівність у доступі до капіталу. AI-стартапи, серед засновників яких є щонайменше одна жінка, становили 18% усіх завершених угод із 2023 року, але отримали лише 10% загального капіталу . Тобто присутність у статистиці угод не означає пропорційного доступу до великих чеків.
У ширшій європейській технологічній екосистемі команди, повністю засновані жінками, отримали приблизно 1% венчурного фінансування, тоді як команди, що складаються лише з чоловіків, — близько 90% . Окремо звіт Atomico, підготовлений у партнерстві з Extend Ventures, показав, що команди та керівники за участю представників етнічних меншин отримали лише 11% інвестованого капіталу .
Березневий звіт PitchBook за 2026 рік засвідчив, що команди під керівництвом жінок отримали найменшу за майже десятиліття частку венчурного фінансування — лише 1,2% від загального обсягу. Навіть у секторі AI частка жінок-засновниць становила лише 12,9% вартості угод .
Водночас дані Європейської інноваційної ради показують, що цільові державні програми можуть змінювати картину. Серед компаній, які підтримав EIC, 30% очолюють жінки, а в 25% угод з акціонерним фінансуванням брали участь компанії із жінками-засновницями. Це помітно вище за середні показники венчурного ринку .
Європейські AI-стартапи справді вийшли на новий рівень: уперше вони залучили понад половину всього венчурного капіталу регіону. Але ця сила поки що має вузьку основу. Ринок концентрується навколо кількох компаній, країни з найбільшими фінансовими центрами випереджають решту Європи, а засновники з недостатньо представлених груп отримують значно меншу частку капіталу.
Scaleup Europe Fund на €5 млрд — найамбітніша спроба ЄС подолати дефіцит фінансування на пізніх стадіях і втримати перспективні компанії в регіоні. Наступне питання полягає в тому, чи допоможе він розширити екосистему, чи лише збільшить ставки на вже визнаних фаворитів. Саме це визначатиме, чи стане нинішній AI-бум довгостроковим технологічним проривом Європи, а не просто серією рекордних раундів для кількох гравців.