Туреччина проти BYD: призупинений завод перетворився на дипломатичну кризу

Для Анкари це означає ризик втрати масштабної інвестиції та новий конфлікт із китайським партнером. Для Пекіна — репутаційну проблему, яку він намагається компенсувати дипломатією та активнішою присутністю в турецькому медійному просторі.

Чому BYD обрала Угорщину

Головна причина — доступ до ринку Європейського Союзу. Додаткове мито ЄС у розмірі 27% на китайські електромобілі зробило виробництво в Туреччині менш привабливим для експорту до країн блоку: автомобілі, виготовлені там, усе одно могли б підпадати під тарифні обмеження під час постачання в ЄС .

Натомість Угорщина є членом ЄС. Виробництво в Сегеді дає BYD змогу розміщувати складальні потужності безпосередньо всередині європейського тарифного бар’єра.

Компанія також шукає другий майданчик у Європі. За словами Лі, BYD розглядає можливість придбати вже наявний завод у Південній Європі; серед країн-кандидатів називалася Іспанія .

Що відомо про завод BYD у Сегеді

Плани щодо угорського підприємства неодноразово переносилися. Спочатку компанія розраховувала запустити виробництво до кінця 2025 року. Пілотне виробництво в Сегеді фактично розпочалося наприкінці січня 2026 року .

Раніші повідомлення передбачали початок серійного виробництва у другому кварталі 2026 року . Водночас у червні Лі заявила Reuters, що повноцінне складання автомобілів стартує у четвертому кварталі 2026 року . Тобто в доступних повідомленнях ідеться про різні етапи запуску: тестове та серійне виробництво могли починатися раніше, тоді як офіційний запуск повного складання очікується наприкінці року.

Першою моделлю на угорській лінії має стати компактний електромобіль BYD Seagull . Reuters також повідомляв, що в перші два роки завод може працювати нижче проєктної потужності та випускати у 2026 році лише десятки тисяч автомобілів, а не близько 300 тисяч на рік .

Реакція Туреччини: пільги призупинено, можливий судовий процес

Міністерство промисловості й технологій Туреччини на початку 2026 року призупинило імпортні податкові пільги BYD, пояснивши це відсутністю помітного прогресу в проєкті Маніси .

Водночас сама інвестиційна угода, підписана у 2024 році, формально залишається чинною. Разом із нею зберігаються зобов’язання та гарантії компанії перед державою .

Турецька влада попередила: якщо BYD остаточно не реалізує проєкт, компанія може бути зобов’язана повернути всі вже отримані стимули разом із відсотками відповідно до турецького законодавства та умов угоди . Міністр промисловості й технологій Мехмет Фатіх Каджир заявив депутатам у липні, що в разі формального скасування проєкту уряд розпочне юридичну процедуру повернення пільг . Турецькі медіа також повідомляли про намір стягнути податкові звільнення з відсотками .

Наслідки для продажів BYD у Туреччині проявилися майже одразу: у травні 2026 року компанія продала лише 152 автомобілі проти 3 866 у січні після втрати митної пільги .

Як Китай намагається мінімізувати репутаційні втрати

Зупинка проєкту в Манісі вдарила по іміджу Китаю в Туреччині — важливій для Пекіна країні з погляду торгівлі, транзиту та регіональної політики.

За даними Middle East Eye від 3 серпня 2026 року, китайська влада істотно активізувала у Туреччині діяльність зі зв’язків із громадськістю . Один із турецьких урядових консультантів назвав цю кампанію «пропагандистським бліцкригом» . Серед згаданих заходів:

• збільшення кількості матеріалів за підтримки китайської держави в турецьких медіа ;
• організація поїздок турецьких журналістів до Китаю, де їм демонструють економічну співпрацю та китайські проєкти ;
• ширша дипломатична кампанія, спрямована на збереження стратегічних і торговельних зв’язків з Анкарою .

4 серпня CGTN опублікував авторську статтю до 55-річчя дипломатичних відносин між Китаєм і Туреччиною, акцентувавши ідею «спільного майбутнього» . Того ж дня China Daily випустила матеріал «Від Босфору до Янцзи: китайсько-турецькі зв’язки на 55-му році» . Публікації виглядали як спроба змістити фокус із провалу інвестиційного проєкту на довгострокове партнерство двох держав.

Окремо повідомлялося, що Міністерство торгівлі Китаю радило автовиробникам зберігати передові технології електромобілів усередині країни та обережніше ставитися до окремих напрямків, зокрема до Туреччини й Індії .

Що залишається невідомим

У доступних матеріалах немає підтвердженої актуальної інформації про статус запланованого складального підприємства BYD у Малайзії. Тому робити висновки про терміни або перспективи цього проєкту наразі не можна.

Так само наявні джерела не містять перевірених даних про глобальні продажі BYD у липні 2026 року, частку компанії на європейському ринку за 2026 рік або рішення Світової організації торгівлі щодо турецьких мит на китайські електромобілі. Китай подав скаргу до СОТ у жовтні 2024 року через додаткове 40-відсоткове мито Туреччини на імпорт китайських електромобілів, але підтвердженого рішення в наданих матеріалах немає .

Головний висновок

Історія із заводом BYD у Манісі показує конфлікт між двома інтересами китайських виробників електромобілів. З одного боку, їм потрібно терміново створювати виробництво безпосередньо в ЄС, щоб зменшити вплив тарифів. З іншого — такі компанії вже уклали гучні інвестиційні угоди з державами, що не входять до Євросоюзу.

Для Туреччини пауза BYD стала ударом по планам залучення промислових інвестицій і по довірі до домовленостей із китайським бізнесом . Для Китаю це привід витрачати дипломатичний ресурс на стримування репутаційних втрат. А для BYD — ставка на угорський завод і потенційне придбання іншого європейського підприємства, навіть якщо це означає юридичний та політичний конфлікт з Анкарою .