Під тиском опинився і долар США: індекс долара залишався нижче позначки 100. Дешевша нафта послабила інфляційні ризики, а разом із ними — очікування нових підвищень процентних ставок Федеральною резервною системою .
Потенційну угоду щодо Ормузької протоки ринки сприйняли як фактор, що стримує інфляцію. Якщо енергетичні витрати знизяться, тиск на ціни може послабитися, а отже, ФРС матиме менше причин для подальшого посилення грошово-кредитної політики.
Тому трейдери зменшили оцінки ймовірності найближчих підвищень ставки. Однак це була реакція передусім на дипломатичні очікування, а не на вже підтверджене й стабільне відновлення судноплавства .
До початку серпня підписаний у червні меморандум про припинення вогню серйозно ослаб через відновлення бойових дій між США та Іраном і суперечки щодо прав проходу через Ормузьку протоку . Напередодні серпневих переговорів у протоці було уражено судно, що ще раз продемонструвало нестабільність ситуації .
Журналістка BBC Лайз Дусе описала ситуацію після домовленостей як крихкий стан «ні війни, ні миру». За її оцінкою, перемир’я може легко знову перерости у відкритий конфлікт .
Reuters попередило, що хитке затишшя «може не запобігти майбутнім спалахам» напруженості. Через це залишається незрозумілим, наскільки швидко та повноцінно танкерні перевезення через стратегічний вузький морський коридор зможуть повернутися до стабільного режиму .
Представники США та Ірану продовжували озвучувати різні трактування запропонованої угоди. Зокрема, сторони по-різному описували, хто контролюватиме маршрути входу до протоки та виходу з неї. Це принципове розходження може ускладнити або навіть зірвати реалізацію домовленостей .
Обережність інвесторів пояснюється і попереднім досвідом: мирна угода, досягнута в червні 2026 року, розпалася вже за кілька тижнів. На тлі нових обмінів ударами дронами та ракетами президент Дональд Трамп у певний момент заявив, що домовленість «закінчилася» .
Ралі 5 серпня відобразило реальне полегшення: перспектива деескалації навколо Ормузької протоки швидко зменшила геополітичну премію в цінах на нафту та акції. Через цю протоку до початку війни проходила приблизно п’ята частина світових потоків нафти й зрідженого природного газу .
Але ключові політичні та стратегічні суперечки між Вашингтоном і Тегераном залишилися невирішеними. Для ринків це означає простий, але важливий висновок: геополітичні ризики можуть зникати з котирувань дуже швидко — і так само швидко повертатися, якщо домовленість зірветься.