Армія з 50 000 роботів: як Україна змінює війну наземними дронами у 2026 році

План на 50 000 машин

У вечірньому зверненні 27 квітня президент Володимир Зеленський доручив війську забезпечити щонайменше 50 000 безпілотних наземних машин у 2026 році. Він назвав роботизовані системи «наступним великим кроком» у збереженні життя військовослужбовців . Виконання завдання доручено міністру оборони Михайлу Федорову та Генеральному штабу .

Ще до цього Федоров оголосив про плани укласти контракти на 25 000 UGV лише в першій половині 2026 року — більш ніж удвічі більше, ніж загалом було закуплено у 2025-му . Стратегічна мета Міністерства оборони — поступово передати роботизованим системам 100% логістики на передовій .

Ігор Шмирьов, керівник напряму наземних роботизованих систем оборонно-інноваційної платформи Brave1, очікує, що Україна може перевищити планку у 50 000 машин . Станом на середину 2026 року обсяг розміщених замовлень уже перевищив 22 000 одиниць .

Від доставки боєприпасів до штурмових завдань

Наземні роботи дедалі більше перетворюються з експериментальних платформ на постійний елемент бойового порядку. Їх використовують для:

• підвезення боєприпасів і спорядження;
• евакуації поранених;
• мінування та розмінування;
• інженерних робіт;
• розвідки й спостереження;
• боротьби з безпілотниками та радіоелектронної боротьби;
• вогневої підтримки й безпосередніх бойових місій .

Окремі платформи оснащують радарами, комплексами радіоелектронної боротьби, ракетами та мінометами. Це означає, що UGV уже не обмежуються роллю «робочих конячок» тилу, а поступово стають бойовими носіями різного призначення.

Ключові епізоди на фронті

Українські підрозділи вже продемонстрували кілька безпрецедентних сценаріїв застосування роботів:

• Перший спеціалізований батальйон UGV. Україна сформувала перший у світі окремий батальйон безпілотних наземних машин, призначений для роботизованих операцій .
• 45 днів оборони позиції. Одна дистанційно керована машина з кулеметом утримувала важливе перехрестя під постійними російськими атаками протягом 45 днів. У 3-му армійському корпусі назвали це першою повністю роботизованою оборонною операцією України .
• Зменшення втрат. Дослідження Центрального науково-дослідного інституту Збройних сил України пов’язує застосування UGV зі зниженням українських втрат на 30% .

Ці приклади не означають, що роботи повністю замінили піхоту. Їхня головна перевага — можливість виконувати найризикованіші завдання там, де перебування людини особливо небезпечне через дрони, артилерію та мінування.

Виробництво зростає разом із попитом

Українська оборонна промисловість швидко розширюється, щоб забезпечити армію різними типами платформ:

• майже 300 компаній виробляють близько 550 різновидів UGV для логістики, евакуації, розмінування та бойових завдань ;
• компанія Trinity Robotics планує подвоїти випуск — приблизно до 2 200 машин у 2026 році — і веде переговори з французьким партнером про запуск виробництва у Франції ;
• Tencore поставила понад 2 000 роботів лише у 2025 році — більше, ніж США мали у своєму наземному роботизованому парку загалом ;
• Агентство оборонних закупівель до квітня 2026 року підписало 19 контрактів на загальну суму 268 млн доларів .

Водночас масштабування створює нову проблему. Військові оператори кажуть, що армії потрібні не лише нові моделі, а й ремонтні потужності, запасні частини, навчання та стабільне сервісне обслуговування вже наявних понад 550 типів машин .

Міжнародні партнерства

Роботизація українського війська стала основою для ширшої оборонно-промислової співпраці з європейськими країнами. Частину таких проєктів оформлюють у межах ініціативи «Build with Ukraine», започаткованої Володимиром Зеленським у 2025 році .

• Німецько-українське підприємство ARX Industries. Мюнхенська ARX Robotics та українська Roboneers створили спільне підприємство для серійного виробництва бойових UGV. На першому етапі планується випуск кількох тисяч платформ Rys Pro, із подальшим масштабуванням до десятків тисяч на рік .
• Українсько-шведська платформа MAUL. На виставці Eurosatory у Парижі компанії AIDronesUA та Njord Technology домовилися про масове виробництво робота MAUL, призначеного для евакуації поранених, логістики та доставки боєприпасів .
• Роботи TerMIT. Німеччина та Україна спільно виготовили 2 000 наземних роботів TerMIT за рік. Проєкт підтримується фінансуванням Європейського інвестиційного банку та пакетами німецьких банків обсягом понад 150 млн євро .
• Штучний інтелект для виявлення загроз. Українська Frontline Robotics і дансько-українська Dropla спільно розробляють системи виявлення загроз у реальному часі для наземних роботів .
• Інтеграція зі стандартами НАТО. Логістична платформа Bizon-L отримала дозвіл на каталогізацію НАТО, що відкриває шлях до ширшої сумісності з системами Альянсу .

Чому роботи не можуть повністю замінити піхоту

Попри швидке розширення роботизованих підрозділів, військові аналітики застерігають від надмірних очікувань.

Командир 3-го армійського корпусу бригадний генерал Андрій Білецький вважає, що підрозділи, які активно інтегрують UGV, можуть скоротити потребу в піхоті на передовій до 30% до кінця 2026 року. У перспективі цей показник, за його оцінкою, може сягнути 80%, однак піхота залишатиметься незамінною під час бою на близькій дистанції .

Аналітики Modern War Institute при Військовій академії США у Вест-Пойнті зазначають, що Україна перейшла від поодиноких експериментів до мережевої системи застосування наземних роботів. Водночас UGV досі мають проблеми зі складним рельєфом, впливом радіоелектронної боротьби та ухваленням рішень в умовах обстрілу .

Російські засоби радіоелектронної боротьби та ударні дрони залишаються серйозною загрозою для роботизованих машин. Платформа може бути дешевшою за життя військового, але вона все одно потребує зв’язку, навігації, технічного обслуговування та оператора.

Саме тому сучасна українська концепція радше передбачає не буквальну заміну солдатів, а винесення людей із «зони ураження». Роботи беруть на себе ті завдання, які раніше вимагали постійної присутності військових під вогнем .

Що це означає для інших армій

Український досвід уже впливає на світовий оборонний ринок і військове планування.

По-перше, бойове застосування UGV прискорює розробку стандартів НАТО та інтерес Альянсу до наземної робототехніки . По-друге, модель «Build with Ukraine» формує новий підхід до спільного виробництва: іноземні компанії співпрацюють з українськими розробниками, поєднуючи промислові можливості з досвідом реальної війни .

По-третє, масове використання наземних роботів стимулює глобальні оборонні інвестиції — подібно до того, як це раніше відбувалося з ударними повітряними дронами . Для країн, які стикаються з демографічними проблемами або труднощами з набором військових, українська модель стає практичним прикладом того, як технології можуть зменшити потребу в людях на найнебезпечніших ділянках фронту .

Україна не створює армію, у якій люди зникнуть із поля бою. Вона будує армію, де люди дедалі частіше керують машинами, а не самі стають першою лінією ризику.