Повнорозмірний TRAIL об’єднується у тримери й активує рецептори смерті DR4 та DR5 на поверхні клітини-мішені. Це запускає каскад сигналів, що може завершитися апоптозом — запрограмованою загибеллю клітини.
TRAILshort не має цистеїну в положенні 230, тому не здатен формувати функціональні тримери. Він усе ж займає ті самі рецептори DR4 і DR5, але не передає сигнал смерті. Через це TRAILshort працює як домінантно-негативний антагоніст: займає «місце» повнорозмірного білка й не дає йому виконати свою функцію .
TRAIL, який виділяють NK-клітини та CD8-позитивні Т-клітини, у нормі зв’язується з DR4 і DR5 на пухлинних або інфікованих клітинах і запускає їх знищення. TRAILshort конкурує за ці рецептори, але не може сформувати правильну структуру для передачі сигналу.
У результаті клітина-мішень стає менш чутливою до TRAIL-залежного вбивства. TRAILshort виявили приблизно у 40% первинних людських пухлин, що робить цей механізм потенційно поширеним способом імунної втечі .
Дослідження, опубліковане 2026 року в Journal of Clinical Investigation, виявило ще одну функцію TRAILshort: він може безпосередньо порушувати сигналізацію Т-клітинного рецептора, або TCR .
У доклінічних моделях білок активував фосфатазу SHP-1 — молекулярний «гальмівний механізм», який знижує активацію Т-клітин. Через це Т-клітинам стає важче розпізнавати та атакувати пухлинні й інфіковані клітини .
Отже, TRAILshort діє на двох рівнях одночасно:
Саме тому дослідники описують його як своєрідний подвійний імунний контрольний механізм — або «вимикач» імунітету.
Історія TRAILshort почалася з вивчення ВІЛ. Клітини, інфіковані вірусом, виявлялися стійкими до апоптозу, який запускався TRAIL від сусідніх імунних клітин. Відкриття TRAILshort допомогло пояснити, як хронічно інфіковані клітини можуть зберігатися навіть за активної імунної відповіді .
Пізніше з’ясувалося, що подібний механізм використовують і пухлинні клітини. TRAILshort міститься на поверхні клітин, а також у позаклітинних везикулах — невеликих мембранних структурах, які клітини вивільняють у навколишнє середовище . Це створює перспективу для пошуку білка в крові за допомогою рідинної біопсії, хоча така діагностична стратегія ще потребує перевірки.
Дослідники розробили моноклональне антитіло, яке вибірково націлене на TRAILshort. У доклінічних і ex vivo моделях його нейтралізація підвищувала чутливість ракових клітин до TRAIL і посилювала знищення пухлинних клітин власними CD8-позитивними Т-клітинами пацієнта .
Оскільки TRAILshort працює інакше, ніж вісь PD-1/PD-L1, терапія проти нього теоретично може доповнювати вже наявні інгібітори контрольних точок імунітету . Водночас жодне антитіло проти TRAILshort поки не дійшло до клінічних випробувань на людях.
CAR-T-терапія використовує генетично модифіковані Т-клітини, які розпізнають пухлинні мішені. TRAILshort може обмежувати ефективність такого підходу двома шляхами: блокувати рецептори смерті на пухлинній клітині та пригнічувати функцію самих Т-клітин.
Перевірка пухлини на наявність TRAILshort могла б допомогти виявляти пацієнтів із підвищеним ризиком недостатньої або нетривалої відповіді на CAR-T. Серед можливих рішень — створення Т-клітин, стійких до гальмівної дії TRAILshort, або поєднання CAR-T із антитілом проти цього білка .
Перші дослідження також підтвердили високий рівень TRAILshort у деяких B-клітинних злоякісних захворюваннях, зокрема при гострій В-клітинній лімфобластній лейкемії та лімфомі з клітин мантійної зони .
Оскільки TRAILshort виявляють приблизно у 40% первинних пухлин, він може стати прогностичним або предиктивним біомаркером — показником, який допомагає оцінити перебіг хвороби чи ймовірну відповідь на лікування .
Пухлини з TRAILshort потенційно можуть бути від природи стійкішими до терапій, що залежать від цитотоксичної активності імунних клітин, зокрема до частини інгібіторів контрольних точок і CAR-T-підходів . Виявлення білка в тканині або крові могло б допомогти підбирати лікування та відстежувати зміни пухлини.
Здатність TRAILshort пригнічувати сигналізацію TCR може бути корисною не лише в онкології. Теоретично цей ефект можна було б використати або відтворити, щоб послабити надмірно активні Т-клітини при системному червоному вовчаку, ревматоїдному артриті та інших автоімунних захворюваннях .
Це перегукується з новим напрямом застосування CAR-T у разі автоімунних хвороб. У ранніх дослідженнях CD19-націлені CAR-T-клітини допомагали досягати ремісії у пацієнтів із вовчаком, зменшуючи кількість патологічних В-клітин . Стратегії, засновані на TRAILshort, могли б доповнити такі підходи впливом на Т-клітини, але поки що це лише доклінічна концепція.
TRAILshort — це варіант білка, який допомагає пухлинам і хронічно інфікованим клітинам уникати імунної атаки одразу двома способами. Він блокує сигнал, що мав би знищити клітину-мішень, і водночас пригнічує активацію Т-клітини.
Висока поширеність TRAILshort у пухлинах робить його перспективною мішенню для нових імунотерапій і потенційним біомаркером. Однак напрям залишається на ранній стадії: антитіла проти TRAILshort ще не випробовували на людях, а нову роль білка в регуляції Т-клітин потрібно підтвердити подальшими дослідженнями.