Метод отримав назву інтерферометрія фононів Сагнака. Фонони — це кванти звукових коливань. Дослідники вимірюють, як такі хвилі проходять крізь надплинну рідину, що обертається. Подібно до ефекту Доплера, через який змінюється тон сирени автомобіля під час його руху повз спостерігача, обертання надплинної системи змінює фазу звукових хвиль. За цим зміщенням можна визначити кутовий момент системи , .
Таким чином, звук стає своєрідним діагностичним інструментом для квантової матерії. Він дає змогу отримувати інформацію про системи, які важко досліджувати традиційними методами .
31 липня 2026 року в журналі Communications Physics опублікували результати іншого експерименту. Теоретичні фізики Іппей Даншіта з Університету Кіндай та Даїті Кагаміхара з Університету Тюо використали Oqtant — доступну через хмару платформу для експериментів із Бозе—Ейнштейнівськими конденсатами, яку надає американська компанія Infleqtion , . Це перший рецензований науковий результат, отриманий за допомогою платформи Oqtant .
У звичайному квантовому тунелюванні ймовірність проходження частинки крізь потенціальний бар’єр зазвичай зменшується зі зниженням її енергії. В аномальному тунелюванні в БЕК спостерігається протилежна картина: звукові хвилі з дуже низькою енергією можуть проходити навіть крізь високі бар’єри, а за нульової енергії ймовірність проходження наближається до одиниці .
Спостереження в експерименті узгодилися з теоретичними передбаченнями, підтвердивши цей контрінтуїтивний ефект . Явище прогнозують не лише для Бозе—Ейнштейнівських конденсатів, а й для інших матеріалів, зокрема магнетиків. Тому результат має значення для ширшого кола завдань фізики конденсованої матерії .
Незвичайність другого експерименту полягає не тільки в його фізичному результаті. Традиційні дослідження ультрахолодних атомів вимагають спеціалізованого обладнання, багаторічної підготовки та навичок його налаштування. Через це теоретики часто не могли самостійно перевіряти власні передбачення в лабораторії .
Oqtant змінила цю модель: дослідники спроєктували експеримент і керували установкою дистанційно, не створюючи власної складної лабораторної інфраструктури , . За словами авторів, такий підхід може істотно розширити можливості теоретичних фізиків і стати каталізатором перенесення інших передових експериментальних установок у хмару .
Це нагадує розвиток хмарних сервісів для квантових обчислень, які дають доступ до квантових процесорів через інтернет. Однак у випадку Oqtant ідеться вже не лише про обчислення: через хмару можна керувати реальним експериментом із квантовою матерією .
Ці два результати не пов’язані одним експериментом, але мають спільну ідею. В одному випадку звук допомагає зазирнути у приховану структуру надплинної рідини, в іншому — віддалений доступ робить складний квантовий експеримент доступним дослідникам без власної установки.
Разом вони показують, як змінюється квантова фізика: науковці отримують нові способи «слухати» матерію, перевіряти парадоксальні ефекти й працювати з передовим обладнанням незалежно від того, де фізично розташована лабораторія.