Відновлення 4 серпня стало сигналом, що ринок не вважає дипломатичний прорив гарантованим. На ціни знову тиснули геополітичні ризики, обмеження поставок і низькі запаси нафти .
Після короткої паузи американські військові наприкінці липня відновили удари по цілях в Ірані. До 4 серпня учасники ринку дедалі більше виходили з того, що дипломатичне врегулювання залишається далеким . Раніше Тегеран попереджав про «довгі й болісні удари» у відповідь на поновлення атак .
Для нафтового ринку це означає збереження премії за геополітичний ризик — додаткової надбавки в ціні, яку трейдери закладають через загрозу нових перебоїв із постачанням.
З 4 березня 2026 року іранські сили заявили про «закриття» Ормузької протоки та почали погрожувати суднам, які намагаються нею пройти, а також атакувати їх за допомогою дронів, балістичних ракет і малих ударних катерів .
Цей вузький морський маршрут має критичне значення для світової енергетики: у звичайних умовах через нього проходить приблизно 20% світової торгівлі нафтою . Страхування танкерів стало недоступним або надмірно дорогим, а екіпажі не хочуть ризикувати проходженням протоки .
Через обмеження судноплавства видобуток нафти на Близькому Сході в травні був більш ніж на 11 млн барелів на добу нижчим за довоєнний рівень . Атаки на танкери та енергетичні об’єкти також ускладнили експорт із західного узбережжя Саудівської Аравії, яке стало важливим альтернативним маршрутом після фактичної зупинки руху через Ормуз .
Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) попереджає, що у третьому кварталі 2026 року світовий ринок нафти залишатиметься «вкрай недостатньо забезпеченим» . За оцінкою агентства, загальний світовий видобуток у 2026 році може скоротитися на 3,9 млн барелів на добу . Сукупні втрати поставок країн Перської затоки вже перевищують 1 млрд барелів .
Навіть якщо бойові дії швидко припиняться, дефіцит, за прогнозами, може зберігатися до кінця третього кварталу 2026 року . Причина в тому, що відновлення видобутку, транспортування та страхування вантажів не відбувається миттєво.
Управління енергетичної інформації США (EIA) очікує, що запаси нафти в найбільших економіках світу скоротяться до мінімумів за кілька десятиліть — щонайменше з 2003 року . Виконавчий директор МЕА Фатіх Біроль заявив, що комерційні резерви швидко вичерпуються і запасів може залишитися лише на кілька тижнів .
Goldman Sachs оцінював темпи скорочення світових запасів у квітні на рекордному рівні — 11–12 млн барелів на добу . EIA прогнозує, що до грудня 2026 року запаси країн Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) впадуть нижче 2,3 млрд барелів .
Низькі запаси роблять ринок особливо чутливим: навіть відносно невеликий додатковий збій у поставках може спричинити непропорційно сильний стрибок котирувань.
Додатковою підтримкою для Brent 4 серпня став слабший долар США . Оскільки нафта котирується в доларах, її здешевлення для покупців в інших валютах зазвичай підтримує попит і ціни.
Водночас OPEC+ зберігає виробничі квоти, намагаючись підтримати стабільність цін в умовах надзвичайної волатильності . Це обмежує можливість швидкого нарощування пропозиції з боку країн альянсу.
Незаплановані простої нафтопереробних потужностей у Північній Європі були менш помітними в заголовках 4 серпня, але вони також впливають на ринок. Такі зупинки посилюють регіональний дефіцит нафтопродуктів і збільшують попит на альтернативні партії сирої нафти, що підтримує котирування Brent.
Отже, короткостроковий прогноз залишається двостороннім. Відновлення транзиту через Ормузьку протоку та повернення зупиненого видобутку можуть різко натиснути на ціни. Нова ескалація, особливо пошкодження інфраструктури Саудівської Аравії чи інших країн Перської затоки, навпаки, здатна знову підняти Brent значно вище 100 доларів за барель.
Виробники за межами зони конфлікту — зокрема сланцеві компанії США, підприємства Північного моря, Західної Африки та інших країн Америки — отримують надзвичайно широкі маржі, якщо Brent залишається значно вищою за їхню собівартість видобутку.
Виробники Близького Сходу стикаються з масштабними втратами видобутку та доходів. Атаки на танкери вже серйозно ускладнили експортні операції Саудівської Аравії на її західному узбережжі .
Тривалий дефіцит і виснаження запасів означають, що будь-яке нове порушення поставок може різко підняти Brent і збільшити прибутки виробників, які не постраждали від конфлікту . Але надто високі ціни водночас створюють ризик «знищення попиту»: споживачі та компанії починають скорочувати використання пального, а економічне зростання сповільнюється.
Рух Brent 4 серпня був відскоком після різкого падіння, а не однозначним сигналом про початок нового цінового ралі. Ринок одночасно оцінює шанси на дипломатичне врегулювання та ризик затяжного конфлікту.
Найважливішою змінною залишається перебіг протистояння США та Ірану. Перемир’я й відновлення судноплавства через Ормузьку протоку можуть швидко знизити ціни, оскільки на ринок повернуться мільйони барелів на добу зупиненого видобутку. Подальша ескалація, навпаки, здатна посилити дефіцит і знову підштовхнути Brent вище 100 доларів за барель.