Чому Росія нарощує експорт нафти в серпні 2026: удари по НПЗ, попит Азії та криза в Ормузькій протоці

3. Криза в Ормузькій протоці є вирішальним глобальним фактором. Триваючий конфлікт на Близькому Сході обмежив потоки нафти з Ірану та інших країн Перської затоки, прибравши з ринку величезний обсяг конкуруючої пропозиції. Це змусило азійських покупців шукати альтернативи, і Росія захопила частку ринку, яка інакше дісталася б близькосхідним сортам .

Як обвалилася знижка на Urals: хронологія за шість місяців

Траєкторія знижки на Urals відносно датованого Brent в індійських портах розповідає цю історію яскравіше за будь-яку статистику. Таблиця нижче відстежує ключові поворотні моменти 2026 року:

Криза в Ормузькій протоці є найпотужнішою силою, що звужує знижки. Коли постачання з Близького Сходу порушується, азійські НПЗ втрачають звичне джерело сірчистої нафти і кидаються закуповувати російську Urals. Ця конкуренція підштовхує Urals до паритету з Brent — а іноді й вище. Як заявив 23 липня фінансовий директор індійської державної нафтопереробної компанії Bharat Petroleum: "Безумовно, через останні події на ринку сирої нафти зараз ніхто не пропонує жодних знижок на російську нафту" .

Що це означає для світового ринку нафти

Звуження знижки має реальні наслідки. У січні-лютому 2026 року Urals продавалася зі знижкою $10–14 до Brent — результатом західних санкцій . Після початку конфлікту в Ірані в березні знижка зникла повністю, і Urals ненадовго торгувалася з премією $4-5 за барель понад Brent на умовах поставки в Індію . До липня нові кризи на Близькому Сході настільки стиснули ринок сірчистої нафти, що Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) охарактеризувало знижки на Urals як "одні з найнижчих з моменту запровадження санкцій" .

Закономірність очевидна: кожного разу, коли виникають перебої в Ормузькій протоці, Росія отримує цінову перевагу. Її нафта, яка була глибоко дисконтована через санкційні ризики, стає незамінною альтернативою для азійських НПЗ, які не можуть легко замістити втрачені близькосхідні барелі.

Підсумок

Заплановане Росією збільшення експорту на 4% у серпні 2026 року — це не окреме політичне рішення, а логічний результат ланцюга постачань, зміненого війною. Українські удари по НПЗ створюють пропозицію експортної нафти, зупиняючи внутрішню переробку. Зростаючий попит в Азії, зокрема з боку Індії та Китаю, створює попит. А криза в Ормузькій протоці, прибираючи конкуруючі близькосхідні барелі, дає Росії безпрецедентну цінову перевагу. Разом ці три сили обвалили традиційну знижку на Urals із $30 до майже нуля, знаменуючи фундаментальний зсув в економіці російського нафтового експорту.