Водночас це лише твердження іранського посадовця. Незалежного підтвердження підготовки ударів або самого вибачення не оприлюднено .
За словами Резаї та повідомленнями медіа, наприкінці липня Україна атакувала іранське судно в Каспійському морі. Його описували як торговельне або комерційне судно; окремі джерела стверджували, що воно перевозило військовий вантаж між Іраном і Росією .
Іранська державна агенція Fars повідомляла, що під час атаки загинув один член екіпажу . Резаї заявив, що іранські військові визначили три цілі в Україні, а ракети вже були готові до запуску: «цілі визначені, ракети завантажені» .
Іранська версія подій полягає в тому, що українська сторона пояснила удар помилкою та принесла прямі вибачення. Після цього Тегеран вирішив не завдавати обіцяного удару.
«Ми були готові атакувати три цілі в Україні, але після того, як країна вибачилася, ми скасували атаку», — сказав Резаї, якого цитують кілька медіа .
Однак українські посадовці публічно не підтверджували, що Київ просив вибачення за навмисну атаку. Так само немає незалежних даних, які б підтверджували, що Іран справді довів підготовку ракетної операції до описаного рівня .
Ця історія розгортається на тлі війни між США та Іраном, яка, за наведеними в джерелах даними, триває понад п’ять місяців — приблизно від березня 2026 року . У такому контексті погрози удару по Україні можуть свідчити про прагнення Тегерана показати готовність відповідати не лише на Близькому Сході, а й на інших напрямках — від Каспійського моря до Східної Європи.
Паралельно президент США Дональд Трамп кілька разів оголошував про скасування або відкладення масштабних ударів по Ірану. Востаннє, 2 серпня, він заявив, що Тегеран та інші країни Близького Сходу попросили дати дипломатії більше часу . Білий дім до цього розглядав плани ударів по енергетичній інфраструктурі Ірану, але остаточного дозволу на операцію, за повідомленнями, не було надано .
3 серпня Трамп також заявив, що переговори між США та Іраном можуть розпочатися найближчим часом. Сторони призупинили удари на вихідних, щоб створити «простір для дипломатії» .
Кожен сигнал про можливу ескалацію або деескалацію швидко позначається на вартості нафти. Після того як Трамп оголосив про скасування запланованих ударів по Ірану 2–3 серпня:
Ринки закладали у ціни менший геополітичний ризик. Подібні падіння вже фіксувалися в липні після пауз у бойових діях, тоді як загострення навколо Ормузької протоки спричиняло різкі стрибки котирувань .
Ормузька протока має особливе значення для світових поставок нафти. Через перебої в судноплавстві будь-який натяк на її блокування або, навпаки, на відновлення безпечного руху танкерів одразу впливає на глобальний ринок .
Заява Резаї показує, наскільки небезпечною може бути ситуація, у якій військові погрози використовують як інструмент тиску, але водночас залишають дипломатичний шлях відкритим. Іран заявляє, що відмовився від удару після сигналу з Києва; Трамп подібним чином пояснює власні рішення дати більше часу переговорам із Тегераном.
Станом на початок серпня 2026 року формальної мирної угоди не було досягнуто. Повторювані скасування ударів в останню мить можуть свідчити про наявність каналів для переговорів, але водночас залишають конфлікт особливо вразливим до нового прорахунку або різкої ескалації.
Водночас це лише твердження іранського посадовця. Незалежного підтвердження підготовки ударів або самого вибачення не оприлюднено .
За словами Резаї та повідомленнями медіа, наприкінці липня Україна атакувала іранське судно в Каспійському морі. Його описували як торговельне або комерційне судно; окремі джерела стверджували, що воно перевозило військовий вантаж між Іраном і Росією .
Іранська державна агенція Fars повідомляла, що під час атаки загинув один член екіпажу . Резаї заявив, що іранські військові визначили три цілі в Україні, а ракети вже були готові до запуску: «цілі визначені, ракети завантажені» .
Іранська версія подій полягає в тому, що українська сторона пояснила удар помилкою та принесла прямі вибачення. Після цього Тегеран вирішив не завдавати обіцяного удару.
«Ми були готові атакувати три цілі в Україні, але після того, як країна вибачилася, ми скасували атаку», — сказав Резаї, якого цитують кілька медіа .
Однак українські посадовці публічно не підтверджували, що Київ просив вибачення за навмисну атаку. Так само немає незалежних даних, які б підтверджували, що Іран справді довів підготовку ракетної операції до описаного рівня .
Ця історія розгортається на тлі війни між США та Іраном, яка, за наведеними в джерелах даними, триває понад п’ять місяців — приблизно від березня 2026 року . У такому контексті погрози удару по Україні можуть свідчити про прагнення Тегерана показати готовність відповідати не лише на Близькому Сході, а й на інших напрямках — від Каспійського моря до Східної Європи.
Паралельно президент США Дональд Трамп кілька разів оголошував про скасування або відкладення масштабних ударів по Ірану. Востаннє, 2 серпня, він заявив, що Тегеран та інші країни Близького Сходу попросили дати дипломатії більше часу . Білий дім до цього розглядав плани ударів по енергетичній інфраструктурі Ірану, але остаточного дозволу на операцію, за повідомленнями, не було надано .
3 серпня Трамп також заявив, що переговори між США та Іраном можуть розпочатися найближчим часом. Сторони призупинили удари на вихідних, щоб створити «простір для дипломатії» .
Кожен сигнал про можливу ескалацію або деескалацію швидко позначається на вартості нафти. Після того як Трамп оголосив про скасування запланованих ударів по Ірану 2–3 серпня:
Ринки закладали у ціни менший геополітичний ризик. Подібні падіння вже фіксувалися в липні після пауз у бойових діях, тоді як загострення навколо Ормузької протоки спричиняло різкі стрибки котирувань .
Ормузька протока має особливе значення для світових поставок нафти. Через перебої в судноплавстві будь-який натяк на її блокування або, навпаки, на відновлення безпечного руху танкерів одразу впливає на глобальний ринок .
Заява Резаї показує, наскільки небезпечною може бути ситуація, у якій військові погрози використовують як інструмент тиску, але водночас залишають дипломатичний шлях відкритим. Іран заявляє, що відмовився від удару після сигналу з Києва; Трамп подібним чином пояснює власні рішення дати більше часу переговорам із Тегераном.
Станом на початок серпня 2026 року формальної мирної угоди не було досягнуто. Повторювані скасування ударів в останню мить можуть свідчити про наявність каналів для переговорів, але водночас залишають конфлікт особливо вразливим до нового прорахунку або різкої ескалації.