Сонячна енергетика досягла 3 ТВт — тепер головний виклик у мережах і накопичувачах

Від десятиліть до кількох років

Найпоказовіша риса сонячного буму — різке скорочення часу, потрібного для додавання кожного нового теравата.

Після того як світ перетнув позначку у 100 ГВт у 2012 році, на перший терават знадобилося понад десять років. Другий терават було додано менш ніж за три роки, а третій — менш ніж за два . Річні темпи встановлення зросли з менш ніж 100 ГВт у 2016 році до понад 650 ГВт у 2025-му .

У 2026 році ринок може ненадовго пригальмувати. BloombergNEF (BNEF) прогнозує введення 649 ГВт нових сонячних потужностей — на 0,9% менше, ніж роком раніше. Це стало б першим річним скороченням у сучасній історії галузі . У середньому сценарії SolarPower Europe очікує падіння на 8% — до 612 ГВт . Обидві організації прогнозують відновлення зростання у 2027 році .

Аналітики пояснюють паузу не зниженням попиту, а перевантаженням електромереж, затримками з дозволами та переглядом політики на ключових ринках . Іншими словами, сонячні панелі встановлюють швидше, ніж енергосистема встигає підготуватися до їхньої роботи.

Китай: рекордне будівництво і дедалі більше втраченої енергії

Китай залишається головною рушійною силою світової сонячної енергетики. Він будує більше вітрових і сонячних потужностей, ніж решта світу разом, а у 2025 році на країну припало близько 60% усіх нових фотоелектричних установок .

Однак електромережа не встигає за цим темпом. Значна частина сонячних і вітрових станцій розташована на північному заході країни — далеко від промислових і густонаселених центрів сходу. Через обмеження пропускної спроможності електроенергія не завжди доходить до споживачів .

Так зване обмеження генерації, або curtailment, означає електроенергію, яку виробили, але не змогли передати клієнтам. У січні–лютому 2026 року частка невикористаної сонячної генерації в Китаї зросла до 9,2% проти 6,1% роком раніше. Для вітрової енергетики показник піднявся до 8,5% із 6,2% . В окремих багатих на ресурси провінціях сонячні втрати сягали 10–17% .

Аналіз Carbon Brief вказує, що головна причина — не лише нестача ліній електропередач, а й негнучке управління вугільними електростанціями та мережами . Жорсткі правила ринку й стимули для вугільної генерації змушують операторів обмежувати виробництво з відновлюваних джерел навіть тоді, коли нові сонячні парки продовжують запускати . Через лінії надвисокої напруги вітер і сонце забезпечують близько 20% переданої електроенергії, тоді як на вугілля припадає 42% .

Це створює парадокс: рекордне розгортання відновлюваної енергетики супроводжується зростанням вугільної генерації та викидів. За оцінкою Carbon Brief, викиди CO₂ у Китаї на початку 2026 року зросли на 2%, зокрема тому, що втрачену сонячну й вітрову генерацію довелося компенсувати викопним паливом . Китайський сонячний ринок у 2026 році може пережити перше річне скорочення з 2019-го .

Сонячна енергетика, яку встановлюють самі споживачі

Поки Китай вирішує проблему мереж, у країнах Глобального Півдня розгортається інша форма сонячної революції. Домогосподарства й підприємства встановлюють панелі на дахах, реагуючи на високі тарифи, перебої з електропостачанням і здешевлення обладнання.

Пакистан став одним із найяскравіших прикладів. Потужність дахових сонячних установок, підключених за системою нет-метерингу, зросла з менш ніж 1 ГВт у 2023 році до приблизно 4,9 ГВт у березні 2025-го. У 2024 році країна імпортувала близько 16 ГВт сонячних панелей . За даними REN21, до квітня 2025 року сукупна потужність таких установок сягнула 5,3 ГВт .

На початку 2025 року дахова сонячна генерація вже забезпечувала приблизно чверть електропостачання Пакистану . Представник уряду заявляв Reuters, що в окремих промислових центрах у денні години виробництво з дахових систем може перевищити попит на електроенергію з мережі . Бум підтримують високі роздрібні тарифи, правила нет-метерингу та падіння цін на китайські панелі більш ніж удвічі за останні роки .

Африка загалом у 2025 році показала найшвидше у своїй історії зростання сонячної енергетики: було встановлено близько 4,5 ГВт нових фотоелектричних потужностей — на 54% більше, ніж роком раніше . Лідирувала Південна Африка з 1,6 ГВт, далі йшли Нігерія з 803 МВт, Єгипет із 500 МВт та Алжир . У Нігерії сукупна встановлена потужність зросла приблизно з 385 МВт наприкінці 2024 року до майже 1,19 ГВт наприкінці 2025-го — це 141% річного приросту .

Після 3 ТВт головним ресурсом стане накопичення

Рубіж у 3 ТВт оголив системну проблему — падіння цінності сонячної електроенергії в години її надлишку. Перевантаження мереж, нестача накопичувачів і висока частка сонця вже спричиняють обмеження генерації та від’ємні оптові ціни на ринках на кшталт Каліфорнії й Австралії. Удень сонячні станції виробляють більше електроенергії, ніж потрібно споживачам .

У прогнозі New Energy Outlook 2026 BNEF називає інтеграцію в енергосистему головним питанням наступного етапу сонячного зростання. За прогнозом, потужність батарейних накопичувачів зросте у 17 разів — із 223 ГВт у 2025 році до 3,8 ТВт у 2035-му .

Накопичувачі мають переносити денну сонячну генерацію на вечірні години, зменшувати ризик падіння цін через надлишок пропозиції та підтримувати економічну привабливість нових проєктів. Без масштабного будівництва батарей надлишок електроенергії опівдні може знижувати доходи інвесторів і зрештою сповільнити темпи встановлення .

Довгостроковий прогноз: понад 9 ТВт до 2036 року

Попри короткострокове скорочення та проблеми з інтеграцією, довгострокова траєкторія залишається крутою. BNEF прогнозує, що сонячна енергетика стане найбільшим у світі окремим джерелом електроенергії до 2032 року. Рушіями цього переходу мають стати надлишок виробничих потужностей, технологічний прогрес і подальше зниження цін .

За прогнозами, сумарна світова потужність сонячної енергетики може перевищити 9 ТВт до 2036 року, а до 2030-го становити 6–7 ТВт . У середньому сценарії SolarPower Europe очікує близько 6,6 ТВт до 2030 року .

За даними Програми фотоелектричних енергетичних систем Міжнародного енергетичного агентства, наприкінці 2025 року потенційна частка фотоелектрики у світовому попиті на електроенергію досягла 10,5% і надалі має швидко зростати .

Три теравати — це не просто велике число. Це момент, коли сонячна енергетика стала достатньо масштабною, щоб змінювати правила роботи ринків, випробовувати на міцність електромережі й змушувати країни інвестувати в накопичувачі та передачу електроенергії. Саме від цих рішень залежить, чи зможе сонце реалізувати свій потенціал у наступному десятилітті.