США оголосили про відновлення морської блокади всього узбережжя Ірану, включно з портами та нафтовими терміналами . Корпус вартових ісламської революції заявив, що Ормузька протока «повністю закрита» . Через цей стратегічний маршрут зазвичай проходить близько п’ятої частини світових поставок нафти, тому скорочення руху суден миттєво посилило страхи щодо дефіциту .
12 липня ф’ючерси на Brent підскочили на 9% за один день — до приблизно $83 за барель — після повідомлень про блокаду . 20 липня ціна перевищила $90, 23 липня досягла $96, а наприкінці тижня піднялася вище $100 за барель, коли конфлікт поширився на Червоне море .
Додатковим фактором стала так звана беквордація — ситуація, коли ближчі контракти на поставку коштують дорожче за дальші. Для інвесторів це створило сприятливі умови для прибутку не лише на нафті, а й на бензині та дизельному паливі .
Пов’язані з Іраном хусити погрожували перекрити маршрут транспортування нафти через Червоне море. Це означало, що під загрозою опинилися одразу два ключові морські коридори — Ормузька протока та напрямок через Червоне море, — що посилило ризики для глобальних поставок і підштовхнуло енергетичні ціни ще вище .
Найсильніше зростання припало на енергетику й аграрну сировину . Сільськогосподарські товари отримали додаткову підтримку через підтвердження явища супер-Ель-Ніньйо, яке підвищує ризики для врожаїв зернових та інших м’яких сировинних товарів. Метали, зокрема сталь, піднялися до багаторічних максимумів через побоювання щодо перебоїв у ланцюгах постачання .
Золото й срібло продемонстрували тижневе зростання навіть на тлі одразу кількох факторів тиску: дорожчої нафти, посилення інфляційних очікувань, зміцнення долара, підвищення дохідності казначейських облігацій США та зростання ймовірності жорсткішої монетарної політики Федеральної резервної системи. Це вказує на стійкий попит на активи-притулки в умовах надзвичайної геополітичної невизначеності .
Індекс долара США Bloomberg продемонстрував найкращу місячну динаміку року в червні, а в липні американська валюта зберігала попит . Нова ескалація спричинила різке зростання очікувань щодо підвищення ставок ФРС: дорожча нафта посилила інфляційні ризики, ускладнивши перспективи облігацій та інших активів, чутливих до ставок .
Глобальні фондові ринки стали нестабільними, а в окремі періоди перейшли до зниження. Енергетичний шок посилив побоювання щодо стагфляції — одночасного зростання цін і слабшого економічного зростання. Дорожча нафта, вищі дохідності облігацій і сильніший долар створили додатковий тиск на фондові індекси .
Ринок, імовірно, залишатиметься надзвичайно чутливим до будь-яких новин із дипломатичного та військового фронтів. За оцінкою S&P Global Market Intelligence, ціни на сировину можуть утримуватися вище рівнів до конфлікту щонайменше до 2028 року через пошкодження інфраструктури та тривалі геополітичні ризики .
Ще до липневої ескалації Світовий банк прогнозував зростання цін на енергоносії на 24% у 2026 році — це був би найвищий показник від часів російського вторгнення в Україну у 2022 році . Новий виток конфлікту лише посилив цей прогноз.
Аналітики UBS, Saxo Bank та Invesco зазначають, що дипломатичні сигнали дедалі частіше змінюються військовою ескалацією . Для ринків це означає просту, але важливу річ: навіть короткі повідомлення про переговори, блокаду чи атаки можуть спричиняти різкі рухи цін на нафту, валюту, облігації та акції.