Найпомітніша різниця була між учнями, які відкрили перший акаунт у 6-му класі — у 11–12 років, і тими, хто зробив це лише у 9-му класі — у 14–15 років — або пізніше .
До 8-го класу результати ранніх користувачів були приблизно на 0,22 стандартного відхилення нижчими з італійської мови та на 0,18 — з математики . За оцінкою дослідників, різниця у 0,2 стандартного відхилення приблизно відповідає шести місяцям навчання . Тобто йдеться не про буквальне «пропущене» півріччя, а про середній розрив у навчальних результатах, співмірний із таким обсягом засвоєного матеріалу.
До 10-го класу, коли учням було 15–16 років, розрив з італійської мови залишався на рівні 0,22 стандартного відхилення, а з математики зріс до 0,27 . Ті, хто створив акаунт у 7-му або 8-му класі, мали менші, але все ще статистично значущі відмінності порівняно з учнями, які приєдналися до соцмереж лише у 9-му класі або пізніше .
Автори описують цей ефект як такий, що накопичується з часом. Серед можливих пояснень вони називають постійне відволікання, витіснення часу на навчання та порушення звичок, пов’язаних із концентрацією й виконанням завдань . Огляд Об’єднаного дослідницького центру Європейської комісії також пов’язує нерегульоване розважальне використання цифрових пристроїв, особливо пасивне гортання соцмереж і багатозадачність, із нижчими академічними результатами через відволікання та перерозподіл часу .
Водночас дослідники не виявили статистично значущого негативного ефекту для тестів з англійської мови .
Одна з можливих причин полягає в тому, що в Італії англійська є іноземною мовою і значною мірою вивчається у формальному шкільному середовищі, де учні можуть менше стикатися з відволікальним контентом англійською. Інше припущення — підлітки можуть споживати англомовний контент у соцмережах, і це частково компенсує втрачений час на навчання . Однак це саме гіпотези, а не доведені пояснення результату.
Публікація дослідження збіглася з посиленням вікових обмежень на доступ дітей до соцмереж у різних країнах:
Автори називають результати «переконливими доказами» того, що раннє залучення до соцмереж пов’язане з гіршими освітніми результатами, і вважають їх аргументом на користь вікових обмежень . Проте дослідження має спостережувальний, а не експериментальний характер. Це означає, що воно показує стійкий зв’язок, але не може остаточно довести, що саме соцмережі спричинили зниження результатів .
На показники могли впливати й інші чинники — наприклад, відмінності в самоконтролі, сімейному середовищі або навчальних звичках .
Водночас дані демонструють чітку закономірність: що раніше дитина створює особистий акаунт, то більшим виявляється пов’язаний із цим розрив у результатах у старших класах. Для батьків, які вирішують, коли дозволити дитині завести перший акаунт, дослідження дає конкретний орієнтир: очікування щонайменше до 14–15 років може бути пов’язане з кращими академічними результатами, хоча саме по собі це не доводить причинного ефекту.