У червні 2026 року аналогічний крок зробив JPMorgan Chase. Банк прибрав моделі Claude з внутрішнього меню схвалених великих мовних моделей для працівників у Гонконзі. За даними Reuters і Financial Times, рішення було пов’язане з конкретними формулюваннями ліцензійної угоди Anthropic із банком .
У повідомленнях Reuters і Financial Times зазначалося, що умови Anthropic виокремлюють «Великий Китай» — регіон, до якого віднесено і Гонконг. Через це Claude, за наявними даними, ніколи офіційно не підтримувався на цій території .
Окремо в червні уряд США видав директиву щодо експортного контролю, яка вимагала від Anthropic призупинити доступ іноземних громадян до найновіших моделей компанії. Це призвело до тимчасового глобального вимкнення доступу . У результаті виникла асиметрична ситуація: команди в Гонконзі втратили інструмент, яким працівники в інших регіонах могли й надалі користуватися.
24 липня 2026 року гонконзький бізнесмен і публічний діяч Бернард Чан опублікував у South China Morning Post колонку про те, як штучний інтелект змінює місто . На його думку, чиновники часто говорять про ШІ як про «наступну промислову революцію» або через призму «екзистенційних ризиків». Однак такі формулювання майже не пояснюють, як технологія впливає на повсякденну роботу міста — від банківської сфери до ухвалення бізнес-рішень .
Його головний аргумент простий: абстрактна риторика може приховувати цілком конкретні втрати. Зникнення Claude — це не просто незручність для кількох офісів. Це сигнал про те, що ШІ вже розглядається як стратегічний актив, а не як нейтральна цифрова інфраструктура .
Якщо команди в Гонконзі не мають доступу до інструментів, доступних конкурентам у Нью-Йорку чи Сінгапурі, це може послабити позиції міста як міжнародного фінансового центру. Тому, вважає Чан, місцевій владі потрібні не лише заяви про «четверту промислову революцію», а й практичний план забезпечення стабільного доступу до технологій, на яких працюють світові фінанси .
Цей випадок демонструє, що питання управління ШІ для Гонконгу — це не тільки регулювання ризиків. Не менш важливою є вразливість ланцюгів постачання технологій.
Місто перебуває на перетині американського експортного контролю та китайського суверенітету. Передові моделі американського походження можуть ставати недоступними не тому, що Гонконг порушив правила, а через географію ліцензій, корпоративні умови та політичні рішення щодо експорту. Так геополітика фактично визначає, хто може користуватися найновішими інструментами ШІ та на яких умовах .
Уряд Гонконгу вже визнає важливість інвестицій у цю сферу. У документі Законодавчої ради від 25 липня 2026 року зазначено, що станом на кінець квітня Innovation and Technology Fund профінансував понад 390 проєктів, пов’язаних зі ШІ, на загальну суму близько 1,1 мільярда доларів .
Проте навіть значне фінансування місцевих розробок не гарантує доступу до конкретних інструментів, від яких залежать міжнародні банки. Якщо такі продукти контролюються американськими компаніями та підпадають під їхні ліцензійні й експортні правила, локальні програми розвитку не можуть автоматично компенсувати втрату доступу.