Рішення пролунало після того, як на китайський ринок одночасно обрушилися кілька проблем: рекордний розпродаж технологічних акцій, глобальна хвиля падіння паперів, пов’язаних зі штучним інтелектом, невдала спроба державної підтримки та погіршення макроекономічних показників.
Безпосереднім тригером стала криза китайського технологічного сектору. Індекс STAR 50, який відстежує провідні технологічні компанії, зареєстровані в Шанхаї, втратив у липні майже 29% — це найгірший місячний результат за всю історію індексу . При цьому протягом попередніх трьох місяців він зріс приблизно на 75% .
В один із днів розпродажу акції китайських виробників мікросхем подешевшали більш ніж на 6%. Папери Yuanjie Semiconductor Technology та Hua Hong Grace Semiconductor впали щонайменше на 14% кожні . Обвал знищив значну частину здобутків початку року в популярних китайських компаніях, пов’язаних зі штучним інтелектом і напівпровідниками, а також завдав удару вітчизняним пайовим фондам, які зосередили великі позиції в цьому секторі .
Китайський обвал посилила міжнародна хвиля продажів. Після падіння американських акцій виробників напівпровідників інвестори почали масово переглядати оцінки технологічних компаній в Азії. Однією з причин стали сумніви, чи можна підтримувати нинішні масштаби витрат на інфраструктуру для штучного інтелекту, а також побоювання щодо прогресу Китаю у виробництві передових мікросхем .
Повідомлення про початок масового виробництва в Китаї власного обладнання для літографії глибокого ультрафіолету, або DUV, додатково налякали світові ринки . Технологічний індекс Nasdaq 100 різко знизився й наблизився до корекції, а Philadelphia Semiconductor Index падав чотири сесії поспіль — це була найдовша серія його зниження у 2026 році .
Розпродаж поширився на всю Азію. Південнокорейський індекс Kospi за день обвалився більш ніж на 10%, тоді як базові індекси Японії та Тайваню втратили приблизно по 4% . Китайські акції також не змогли уникнути цього тиску .
До засідання Політбюро Пекін уже намагався зупинити падіння прямим втручанням. У середині липня державні інвестори, яких у Китаї часто називають «національною командою», спрямували близько 60 млрд юанів ($8,86 млрд) на купівлю акцій материкових компаній .
China Reform Holdings витратила понад 50 млрд юанів, зосередившись переважно на державних підприємствах і технологічних компаніях, і заявила про готовність продовжувати купівлі . Водночас Комісія з регулювання цінних паперів Китаю (CSRC) провела екстрену зустріч з інвесторами та пообіцяла докласти «всіх зусиль» для стабільної роботи ринку .
Однак ці кроки не змогли надовго повернути довіру. За два тижні загальна капіталізація китайського ринку скоротилася на 10 трлн юанів ($1,48 трлн), а державні купівлі лише тимчасово обмежили падіння окремих паперів . Аналітики зауважували, що «національна команда» може сповільнити вимушені продажі, але не здатна створити прибутки компаній, відновити довіру домогосподарств чи зупинити глобальний відхід інвесторів від AI-акцій .
Проблеми фондового ринку розгорталися на тлі ширшого уповільнення економіки. ВВП Китаю у другому кварталі 2026 року зріс лише на 4,3% — це найповільніший темп більш ніж за три роки та показник нижчий за нижню межу річної урядової цілі у 4,5–5,0% .
Додатковий тиск створюють слабкі споживчі витрати та стабільно високе безробіття серед молоді . У підсумковій заяві Політбюро прямо визнало, що економіка стикається з «труднощами та викликами» .
Заява містила кілька важливих сигналів:
Пряма згадка про фондові ринки має особливе значення: заяви Політбюро рідко містять настільки безпосередні формулювання щодо акцій . Але в документі не було оголошено ні нового масштабного стимулювання, ні конкретного плану додаткових закупівель акцій. Натомість влада наголосила на ефективнішому використанні чинних заходів і швидкому запуску поступових рішень .
Першою реакцією став відскок китайських індексів у п’ятницю після засідання. Його очолили акції компаній, пов’язаних зі штучним інтелектом: STAR 50 за одну сесію підскочив на 6% .
Проте цей рух не скасував глибоких втрат за місяць. Перед інвесторами залишаються ті самі питання: чи виправдані нинішні оцінки технологічних компаній, наскільки стійкими є витрати на AI-інфраструктуру та чи здатна китайська економіка відновити внутрішній попит.
Отже, липневе засідання Політбюро стало радше обережним політичним сигналом, ніж оголошенням масштабної рятувальної операції. Пекін продемонстрував готовність підтримувати ринки, але тепер інвестори стежитимуть не за самими словами, а за конкретними заходами та їхнім результатом.