Іран пригрозив ударами у відповідь: США та Ізраїль готують атаки на енергетичну інфраструктуру

Що саме заявив Іран

Генерал-майор Алі Абдоллахі, який очолює іранське воєнне командування, заявив, що «Сполучені Штати прискореними темпами роздмухують полум’я повномасштабної регіональної війни» . Він звинуватив Вашингтон у використанні капіталу, ресурсів та інфраструктури сусідніх країн як «щита» для власних інтересів і підтримки ізраїльської воєнної кампанії .

Представник Центрального штабу «Хатам аль-Анбія» висловив погрозу ще пряміше: «Завдасте удару по нашій інфраструктурі — ми вдаримо по вашій, важливішій і численнішій» .

Серед потенційних цілей Іран назвав енергетичні об’єкти, інформаційні системи та заводи з опріснення морської води. Удар по такій інфраструктурі міг би вплинути не лише на військові операції, а й на повсякденне життя цивільного населення в країнах Перської затоки .

Які удари розглядають США та Ізраїль

За даними CBS News від 31 липня, США та Ізраїль готують те, що джерела видання назвали «однією з найжорсткіших на сьогодні бомбардувальних кампаній» проти енергетичної інфраструктури Ірану . Серед можливих цілей — нафтові й газові об’єкти, електростанції та нафтопереробні заводи. Удари можуть відбутися протягом вихідних 1–2 серпня .

Axios окремо повідомив, що президент Дональд Трамп розглядає можливість повітряних ударів по енергетичних об’єктах Ірану впродовж найближчих днів. Мета такого кроку, за даними видання, — змусити Тегеран погодитися на американські умови припинення вогню. Водночас остаточного схвалення операції Трамп поки не надав .

CBS News також писав, що американські посадовці обговорювали можливість завершити удари до відкриття фінансових ринків у понеділок через побоювання щодо наслідків для світової економіки. Ізраїль поінформували про плани, а його представники координують дії зі США .

Як регіон опинився на межі нового витка війни

17 червня: дипломатичне вікно

17 червня 2026 року президент США Дональд Трамп та президент Ірану Масуд Пезешкіан підписали меморандум про взаєморозуміння. Документ мав покласти край бойовим діям і відкрити Ормузьку протоку, а також започаткував 60-денний період технічних переговорів щодо іранської ядерної програми .

Ця дипломатична можливість зникла на початку та в середині липня, коли американські удари по іранських цілях посилилися . 15 липня головний іранський переговорник Мохаммад Багер Ґалібаф оголосив домовленість недійсною та заявив, що збройні сили Ірану мають «повну свободу дій» у відповідь на американську «агресію» . 18 липня державне телебачення Ірану офіційно повідомило про припинення дотримання меморандуму .

28 липня: балістична атака по силах США

28 липня Іран запустив кілька балістичних ракет у напрямку американської військової бази в Йорданії. Центральне командування США (CENTCOM) назвало це «раптовою спробою атаки» . Усі ракети перехопили, однак це стало першою в межах нинішньої ескалації балістичною атакою Ірану по американських силах .

CENTCOM підтвердило, що ракети були запущені з території Ірану, і заявило про готовність американських військ . Після атаки Трамп пообіцяв, що США «дадуть Ірану прочухана» .

26–27 липня: нетривала пауза

Ракетний удар зруйнував коротку дводенну паузу в бойових діях, яка тривала 26–27 липня. У цей період сторони припинили атаки, намагаючись повернутися до переговорів .

Пауза настала після майже двох тижнів інтенсивних ударів. За повідомленнями, американський удар пошкодив іранський завод з опріснення води, залишивши без водопостачання близько 10 тисяч людей, тоді як Іран відповідав ударами безпілотників і ракет по союзниках США в країнах Перської затоки .

Чому особливе значення має Ормузька протока

Бойові дії неодноразово блокували або створювали загрозу судноплавству через Ормузьку протоку — один із ключових маршрутів для експорту нафти з регіону. Іран назвав її «недоторканною червоною лінією» .

Наприкінці липня аналітики попереджали: якщо конфлікт переросте в повномасштабну регіональну війну із залученням енергетичної інфраструктури обох сторін, постачання нафти з країн Перської затоки на світовий ринок може бути серйозно порушене .

«У регіоні, де ми не продаємо нафту, ніхто не продаватиме нафту», — написав Ґалібаф у соцмережі X .

Станом на 1 серпня остаточне рішення США щодо нової операції залишається невідомим. Водночас іранська погроза відповісти ударами по критичній інфраструктурі США та їхніх союзників уже стала чітким сигналом: будь-яка атака на енергетичний сектор Ірану може швидко перетворити нинішню кризу на ширший регіональний конфлікт.