Офіційно задум пояснювали бажанням отримати додаткові кошти на розвиток футболу та фінансування національних асоціацій. Однак проєкт готували майже без консультацій із членами FIFA, а деталі стали відомі широкому загалу лише після витоків у пресу .

Чотири дні, які зруйнували проєкт

День перший і другий: спротив конфедерацій

Першою масштабною відповіддю стала реакція Європи. UEFA скликала екстрену зустріч 55 національних асоціацій, які одностайно погодилися бойкотувати всі турніри FIFA, якщо план буде реалізовано . Така погроза була особливо серйозною, адже європейський футбол генерує основну частину телевізійних і спонсорських доходів FIFA.

CONCACAF, що об’єднує 41 асоціацію Північної, Центральної Америки та Карибського басейну, також одностайно відкинув пропозицію. Конфедерація заявила про «глибоке занепокоєння відсутністю належної процедури» та «штучно скорочений дедлайн» .

До опозиції приєдналася й AFC — Азійська футбольна конфедерація. Її президент і віцепрезидент FIFA шейх Салман бін Ібрагім Аль-Халіфа публічно розкритикував як саму ідею, так і тактику Інфантіно .

У підсумку протягом перших 48 годин щонайменше 96 із 211 асоціацій FIFA відкрито виступили проти плану .

День третій: суперечливий ультиматум

Ситуацію ще більше загострив лист Інфантіно до всіх 211 асоціацій, який потрапив у пресу. У ньому президент FIFA визначив 19 вересня 2026 року як кінцеву дату для схвалення FFE — лише 53 дні після оголошення проєкту .

Фінансові умови виглядали так:

• асоціації, які підтримають план, мали отримати $40 млн протягом чотирьох років;
• ті, хто виступить проти, — лише $10 млн, тобто на 75% менше .

Конфедерації назвали такий підхід тиском і поскаржилися, що їх поставили перед фактом без попередніх консультацій . В UEFA заявили, що пропозиція на $40 млн «переходить межу» .

FIFA зі свого боку спочатку пояснювала скандал «некоректними повідомленнями в медіа» та заявляла, що консультації триватимуть . Але ця реакція не зупинила спротив.

День четвертий: бунт усередині FIFA

Найболючішого удару план зазнав зсередини організації. 31 липня Карлос Кордейро, старший радник Інфантіно, колишній банкір Goldman Sachs і колишній президент Федерації футболу США, подав у відставку з негайним набуттям чинності .

«Дозвольте сказати чітко: я не брав участі в підготовці цієї пропозиції та категорично її не підтримую. Це невигідна угода для асоціацій — членів FIFA, для футболу і для довгострокового майбутнього гри», — заявив Кордейро .

За кілька годин операційний директор FIFA Кевін Ламур також публічно розкритикував проєкт. Він сказав, що його та інших співробітників тримали в невіданні, і назвав FFE «проєктом однієї людини» — очевидним натяком на Інфантіно .

FIFA відмовилася від плану

Увечері 31 липня, після чотирьох днів стрімкого загострення, Інфантіно повністю скасував проєкт. У заяві він сказав, що після уважного розгляду всіх позицій стало зрозуміло: FFE спричинила розкол, який більше не відповідає початковій меті проєкту . Президент FIFA також визнав, що план «створив багато turmoil» — значне потрясіння та напруження .

Отже, чемпіонат світу та інші турніри FIFA залишилися під контролем організації та її асоціацій. Для фінансування розвитку футболу керівництву тепер доведеться покладатися на традиційні механізми й наявні резерви FIFA, які оцінюють у $4 млрд, а не на одноразове вливання приватного капіталу.

Що це означає для Інфантіно

Політична ціна провалу виявилася високою. Після скасування плану із закликами до відставки Інфантіно виступили прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем і президент іспанської Ла Ліги Хав’єр Тебас .

Його переобрання, яке раніше вважали майже формальністю, тепер опинилося під питанням. Ще важливіше — криза показала глибоку недовіру до закритого ухвалення рішень у FIFA. Навіть якщо ідею залучення приватних інвесторів згодом повернуть на порядок денний, зробити це без широких консультацій із національними асоціаціями та конфедераціями буде значно складніше.

Офіційно задум пояснювали бажанням отримати додаткові кошти на розвиток футболу та фінансування національних асоціацій. Однак проєкт готували майже без консультацій із членами FIFA, а деталі стали відомі широкому загалу лише після витоків у пресу .

Чотири дні, які зруйнували проєкт

День перший і другий: спротив конфедерацій

Першою масштабною відповіддю стала реакція Європи. UEFA скликала екстрену зустріч 55 національних асоціацій, які одностайно погодилися бойкотувати всі турніри FIFA, якщо план буде реалізовано . Така погроза була особливо серйозною, адже європейський футбол генерує основну частину телевізійних і спонсорських доходів FIFA.

CONCACAF, що об’єднує 41 асоціацію Північної, Центральної Америки та Карибського басейну, також одностайно відкинув пропозицію. Конфедерація заявила про «глибоке занепокоєння відсутністю належної процедури» та «штучно скорочений дедлайн» .

До опозиції приєдналася й AFC — Азійська футбольна конфедерація. Її президент і віцепрезидент FIFA шейх Салман бін Ібрагім Аль-Халіфа публічно розкритикував як саму ідею, так і тактику Інфантіно .

У підсумку протягом перших 48 годин щонайменше 96 із 211 асоціацій FIFA відкрито виступили проти плану .

День третій: суперечливий ультиматум

Ситуацію ще більше загострив лист Інфантіно до всіх 211 асоціацій, який потрапив у пресу. У ньому президент FIFA визначив 19 вересня 2026 року як кінцеву дату для схвалення FFE — лише 53 дні після оголошення проєкту .

Фінансові умови виглядали так:

• асоціації, які підтримають план, мали отримати $40 млн протягом чотирьох років;
• ті, хто виступить проти, — лише $10 млн, тобто на 75% менше .

Конфедерації назвали такий підхід тиском і поскаржилися, що їх поставили перед фактом без попередніх консультацій . В UEFA заявили, що пропозиція на $40 млн «переходить межу» .

FIFA зі свого боку спочатку пояснювала скандал «некоректними повідомленнями в медіа» та заявляла, що консультації триватимуть . Але ця реакція не зупинила спротив.

День четвертий: бунт усередині FIFA

Найболючішого удару план зазнав зсередини організації. 31 липня Карлос Кордейро, старший радник Інфантіно, колишній банкір Goldman Sachs і колишній президент Федерації футболу США, подав у відставку з негайним набуттям чинності .

«Дозвольте сказати чітко: я не брав участі в підготовці цієї пропозиції та категорично її не підтримую. Це невигідна угода для асоціацій — членів FIFA, для футболу і для довгострокового майбутнього гри», — заявив Кордейро .

За кілька годин операційний директор FIFA Кевін Ламур також публічно розкритикував проєкт. Він сказав, що його та інших співробітників тримали в невіданні, і назвав FFE «проєктом однієї людини» — очевидним натяком на Інфантіно .

FIFA відмовилася від плану

Увечері 31 липня, після чотирьох днів стрімкого загострення, Інфантіно повністю скасував проєкт. У заяві він сказав, що після уважного розгляду всіх позицій стало зрозуміло: FFE спричинила розкол, який більше не відповідає початковій меті проєкту . Президент FIFA також визнав, що план «створив багато turmoil» — значне потрясіння та напруження .

Отже, чемпіонат світу та інші турніри FIFA залишилися під контролем організації та її асоціацій. Для фінансування розвитку футболу керівництву тепер доведеться покладатися на традиційні механізми й наявні резерви FIFA, які оцінюють у $4 млрд, а не на одноразове вливання приватного капіталу.

Що це означає для Інфантіно

Політична ціна провалу виявилася високою. Після скасування плану із закликами до відставки Інфантіно виступили прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем і президент іспанської Ла Ліги Хав’єр Тебас .

Його переобрання, яке раніше вважали майже формальністю, тепер опинилося під питанням. Ще важливіше — криза показала глибоку недовіру до закритого ухвалення рішень у FIFA. Навіть якщо ідею залучення приватних інвесторів згодом повернуть на порядок денний, зробити це без широких консультацій із національними асоціаціями та конфедераціями буде значно складніше.