Офіційно задум пояснювали бажанням отримати додаткові кошти на розвиток футболу та фінансування національних асоціацій. Однак проєкт готували майже без консультацій із членами FIFA, а деталі стали відомі широкому загалу лише після витоків у пресу .
Першою масштабною відповіддю стала реакція Європи. UEFA скликала екстрену зустріч 55 національних асоціацій, які одностайно погодилися бойкотувати всі турніри FIFA, якщо план буде реалізовано . Така погроза була особливо серйозною, адже європейський футбол генерує основну частину телевізійних і спонсорських доходів FIFA.
CONCACAF, що об’єднує 41 асоціацію Північної, Центральної Америки та Карибського басейну, також одностайно відкинув пропозицію. Конфедерація заявила про «глибоке занепокоєння відсутністю належної процедури» та «штучно скорочений дедлайн» .
До опозиції приєдналася й AFC — Азійська футбольна конфедерація. Її президент і віцепрезидент FIFA шейх Салман бін Ібрагім Аль-Халіфа публічно розкритикував як саму ідею, так і тактику Інфантіно .
У підсумку протягом перших 48 годин щонайменше 96 із 211 асоціацій FIFA відкрито виступили проти плану .
Ситуацію ще більше загострив лист Інфантіно до всіх 211 асоціацій, який потрапив у пресу. У ньому президент FIFA визначив 19 вересня 2026 року як кінцеву дату для схвалення FFE — лише 53 дні після оголошення проєкту .
Фінансові умови виглядали так:
Конфедерації назвали такий підхід тиском і поскаржилися, що їх поставили перед фактом без попередніх консультацій . В UEFA заявили, що пропозиція на $40 млн «переходить межу» .
FIFA зі свого боку спочатку пояснювала скандал «некоректними повідомленнями в медіа» та заявляла, що консультації триватимуть . Але ця реакція не зупинила спротив.
Найболючішого удару план зазнав зсередини організації. 31 липня Карлос Кордейро, старший радник Інфантіно, колишній банкір Goldman Sachs і колишній президент Федерації футболу США, подав у відставку з негайним набуттям чинності .
«Дозвольте сказати чітко: я не брав участі в підготовці цієї пропозиції та категорично її не підтримую. Це невигідна угода для асоціацій — членів FIFA, для футболу і для довгострокового майбутнього гри», — заявив Кордейро .
За кілька годин операційний директор FIFA Кевін Ламур також публічно розкритикував проєкт. Він сказав, що його та інших співробітників тримали в невіданні, і назвав FFE «проєктом однієї людини» — очевидним натяком на Інфантіно .
Увечері 31 липня, після чотирьох днів стрімкого загострення, Інфантіно повністю скасував проєкт. У заяві він сказав, що після уважного розгляду всіх позицій стало зрозуміло: FFE спричинила розкол, який більше не відповідає початковій меті проєкту . Президент FIFA також визнав, що план «створив багато turmoil» — значне потрясіння та напруження .
Отже, чемпіонат світу та інші турніри FIFA залишилися під контролем організації та її асоціацій. Для фінансування розвитку футболу керівництву тепер доведеться покладатися на традиційні механізми й наявні резерви FIFA, які оцінюють у $4 млрд, а не на одноразове вливання приватного капіталу.
Політична ціна провалу виявилася високою. Після скасування плану із закликами до відставки Інфантіно виступили прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем і президент іспанської Ла Ліги Хав’єр Тебас .
Його переобрання, яке раніше вважали майже формальністю, тепер опинилося під питанням. Ще важливіше — криза показала глибоку недовіру до закритого ухвалення рішень у FIFA. Навіть якщо ідею залучення приватних інвесторів згодом повернуть на порядок денний, зробити це без широких консультацій із національними асоціаціями та конфедераціями буде значно складніше.