У столиці загинули щонайменше дев’ятеро цивільних, понад 30 людей були поранені, серед них — четверо дітей . Пошкоджень зазнали сім районів Києва, 18 житлових будинків, школа та інша цивільна інфраструктура. У кількох районах виникли пожежі .
За словами президента Володимира Зеленського, Росія запустила по Україні 35 ракет, із них 27 балістичних, а також 185 ударних безпілотників різних типів . Українська протиповітряна оборона змогла збити лише одну балістичну ракету.
Зеленський пояснив це відсутністю ракет-перехоплювачів для систем Patriot — американських комплексів, призначених, зокрема, для протидії балістичним цілям. «Лише одну балістичну ракету було перехоплено просто тому, що немає перехоплювачів для систем Patriot», — заявив президент .
Він також закликав міжнародних партнерів терміново надати Україні додаткові боєприпаси для протиповітряної оборони. За словами Зеленського, кожна партія перехоплювачів балістичних ракет рятує життя, тоді як кожна ніч без них призводить до нових жертв .
Посольство Литви в Києві було пошкоджене уламками та вибуховою хвилею після того, як дві російські ракети впали неподалік дипломатичної установи. Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс повідомив, що одна з них приземлилася приблизно за 10 метрів від будівлі посольства, а друга — за 150 метрів .
У будівлі вибило вікна, були пошкоджені сонячні колектори, а подвір’я засипало уламками. Працівники посольства не постраждали . Міністр назвав удар по дипломатичній місії неприйнятним і заявив, що Литва викличе представника Росії для вручення протесту .
Український міністр закордонних справ Андрій Сибіга також засудив атаку. Він зазначив, що будівля посольства зазнала незначних пошкоджень, але весь персонал залишився неушкодженим .
Інцидент набув особливого дипломатичного значення, оскільки йдеться про дипломатичну установу Литви — держави-члена НАТО. У Вільнюсі заявили, що атака не свідчить про готовність Росії по-справжньому припинити терористичну кампанію проти України .
Одним із найбільш постраждалих цивільних об’єктів стало міське підприємство «Київмедспецтранс», яке забезпечує транспортне обслуговування медичних закладів столиці. По його території зафіксували два ракетні влучання .
За даними міського голови Києва Віталія Кличка:
Удар по медичному транспортному підприємству став черговим нагадуванням про те, як російські атаки безпосередньо послаблюють спроможність міста надавати екстрену допомогу навіть після завершення обстрілу.
Рятувальні й аварійні служби продовжували працювати на місцях влучань у різних районах столиці . Окрім житлових будинків, школи та посольства Литви, пошкоджень зазнали промислові, комерційні й інші об’єкти цивільної інфраструктури .
За попередніми повідомленнями, внаслідок атаки загинули дев’ятеро людей, а кількість поранених перевищила 30. Серед постраждалих були діти .
Удар 1 серпня стався після кількох особливо небезпечних атак наприкінці липня. 30 липня російська масована атака забрала життя щонайменше восьми цивільних в Україні та призвела до перетину російською ракетою повітряного простору Польщі. Польські й натовські сили підняли в повітря винищувачі, а системи протиповітряної оборони Польщі перевели у стан підвищеної готовності .
Пізніше польські слідчі ідентифікували ракету, що впала поблизу кордону, як російську крилату ракету Х-101, виготовлену лише за кілька місяців до інциденту .
Ще 2 липня російський удар по Києву вбив 20 людей і поранив 86. Тоді також постраждав об’єкт екстреної медичної допомоги, де були поранені медики . Послідовність таких атак дедалі більше навантажує українські медичні та рятувальні служби й посилює потребу України в західних системах протиповітряної оборони .
Атака по Києву продемонструвала одразу кілька масштабів наслідків: