Паливна криза в Росії: через удари дронів країна-експортер нафти почала імпортувати бензин з Марокко

Росія, яка є третім найбільшим виробником нафти у світі, опинилася в епіцентрі найважчої паливної кризи з часів розпаду Радянського Союзу. Причина — не брак сирої нафти, а системне знищення українськими далекобійними дронами значної частини нафтопереробних потужностей країни. Через це Росія, яка звикла експортувати нафтопродукти, тепер змушена імпортувати бензин з Марокко та вести переговори про переробку своєї нафти в Казахстані .

Ось як розгортався цей ланцюг подій.

Українські дрони вивели з ладу критичну частку російських НПЗ

• Лише з січня по травень 2026 року удари дронів вивели з ладу приблизно 700 000 барелів на добу потужностей на 16 нафтопереробних заводах. Деякі об'єкти зазнавали атак неодноразово .
• Станом на кінець липня 2026 року, за даними аналізу Financial Times, українські удари вивели з ладу понад 30% діючих та близько 45% номінальних потужностей російської нафтопереробки .
• У центральній Росії майже всі основні НПЗ були змушені або припинити роботу, або різко скоротити виробництво . Загальний обсяг переробки нафти впав до 21-річного мінімуму — близько 3,80 млн барелів на добу .
• Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) ще в жовтні 2025 року попереджало, що наслідки атак дронів пригнічуватимуть роботу російських НПЗ щонайменше до середини 2026 року .

Наслідок: дефіцит пального майже в усіх регіонах Росії

• До червня 2026 року президент Путін публічно визнав проблеми з паливом у російських регіонах і створив спеціальну групу для управління розподілом .
• Дефіцит та обмеження на продаж (паливні талони, ліміти до 20 літрів на одного покупця) поширилися майже на всі 83 регіони Росії .
• Аналітики охарактеризували ситуацію як найсерйознішу паливну кризу в Росії з часів розпаду СРСР .

Три безпрецедентні заходи екстреного реагування Росії

1. Імпорт бензину з-за кордону вперше за десятиліття. Росія зазвичай експортує нафтопродукти, а не імпортує їх. У червні 2026 року вона почала переговори про закупівлю ~50 000 тонн бензину АІ-92 з Казахстану . А в липні 2026 року отримала свій перший морський вантаж — 30 000 метричних тонн бензину АІ-92 з Марокко (постачальник — Лукойл, розвантаження в Мурманську) . Марокко стало третьою країною після Індії та Казахстану, яка постачає бензин Росії під час кризи .

2. Переговори про переробку нафти в Казахстані. Міністерство енергетики Казахстану підтвердило переговори з Росією про переробку російської сирої нафти на казахстанських НПЗ, причому частина готових продуктів має повертатися до Росії . Завод «Конденсат» у Казахстані вже переробляє частину російської нафти за наявною домовленістю .

3. Продовження заборони експорту пального до початку 2027 року. Росія спочатку ввела заборону на експорт дизелю з 8 по 31 липня, а бензину — з 1 березня 2026 року. 30 липня 2026 року уряд продовжив заборону експорту як дизелю, так і бензину до 31 січня 2027 року, щоб зберегти наявні запаси всередині країни .

Парадокс: у Росії багато сирої нафти, але мало працюючих НПЗ

Нафтова промисловість Росії налаштована на експорт великих обсягів сирої нафти, тоді як внутрішня переробка є менш пріоритетною. Українські удари завдали удару саме по переробному сегменту, тому Росія опинилася в абсурдній ситуації: будучи одним із найбільших виробників нафти, вона не може надійно забезпечити власних громадян бензином і дизелем. Заборона експорту, імпорт з Марокко та Казахстану, а також переговори про переробку в Казахстані — це лише тимчасові заходи, які підкреслюють глибину кризи, що не має швидкого структурного вирішення .