FIFA Forward Enterprise: чому план продажу частки у ЧС розвалився за три дні

Однак уже 1 серпня — лише через чотири дні після презентації — ФІФА відмовилася від задуму. Проти нього виступили футбольні конфедерації, провідні клуби та навіть високопоставлений радник самого Інфантіно .

Що саме передбачав план FFE

FIFA Forward Enterprise мала об’єднати в одній комерційній структурі телевізійні права, спонсорство, продаж квитків, ліцензування та організацію турнірів. ФІФА при цьому зберігала б контроль над компанією, але відкривала до 20% її власності приватним інвесторам .

Прихильники плану називали його способом різко збільшити фінансування національних асоціацій і глобальних футбольних програм. Критики ж побоювалися, що комерційні права на головні турніри світу перетворяться на інвестиційний актив, а ключові рішення ухвалюватимуться без належного обговорення з учасниками футбольної системи.

Особливу увагу привернула можлива участь американського інвестора Джошуа Кушнера, брата Джареда Кушнера — зятя Дональда Трампа. Його інвестиційна компанія Thrive Eternal, пов’язана з Thrive Capital, мала очолити групу інвесторів, яка придбала б міноритарну частку FFE . Представник, близький до Thrive Capital, відкинув припущення про політизацію угоди та заявив, що Джошуа Кушнер не має зв’язків із Білим домом .

Як сформувався спротив

УЄФА пригрозила бойкотом

Найрішучішим противником стала УЄФА — європейська футбольна конфедерація, що об’єднує 55 національних асоціацій. Вона заявила, що бойкотуватиме всі змагання ФІФА, якщо план буде реалізовано .

УЄФА назвала пропозицію «безвідповідальною» та заявила, що «душа і врядування футболу не продаються». Європейська конфедерація також звинуватила керівництво ФІФА в переході «небезпечної межі» . Усі 55 її членів одностайно виступили проти плану .

До протесту приєдналися КОНКАКАФ та АФК

30 липня після термінової наради план публічно відкинула КОНКАКАФ — конфедерація Північної, Центральної Америки та Карибського басейну, яка об’єднує 41 асоціацію .

АФК, Азійська футбольна конфедерація, також висловила серйозне занепокоєння. Вона заявила, що рішення ФІФА стало несподіванкою, а регіональні організації не були належним чином залучені до консультацій .

Так спротив швидко вийшов за межі європейського футболу: проти комерційного відокремлення головних турнірів ФІФА виступили одразу кілька континентальних конфедерацій.

Реал Мадрид і Ювентус поставили під сумнів повноваження ФІФА

31 липня до опозиції офіційно приєдналися Реал Мадрид і Ювентус, повідомило Bloomberg . Їхня головна претензія полягала в тому, що ФІФА нібито не має достатніх правових або статутних повноважень одноосібно передавати комерційні права на чемпіонати світу та матчі національних збірних приватній прибутковій структурі й продавати в ній частку зовнішньому інвестору.

Клуби наполягали: ФІФА є членською організацією, а не звичайною корпорацією. На їхню думку, права на головні турніри існують в інтересах національних асоціацій і футбольної спільноти, тому їх не можна трактувати як одноосібний актив керівництва ФІФА.

Німецькі футбольні чиновники, зокрема президент Німецького футбольного союзу Бернд Нойєндорф, назвали проєкт «прямою атакою на футбол» і «відразливим» рішенням. Клуби Бундесліги загалом також стали на бік критиків .

Чому клуби виступили проти

1. ФІФА могла не мати права створювати таку структуру

Реал Мадрид, Ювентус та інші клуби стверджували, що ФІФА не має юридичного чи статутного мандата для одностороннього перенесення комерційних прав національних збірних і чемпіонатів світу до приватної компанії .

2. Клуби несуть ризики, але не отримують справедливої частки доходів

Клуби заявляли, що саме вони покривають значну частину практичних витрат і ризиків міжнародного футболу: оплачують зарплати гравців, стикаються з наслідками травм під час виступів за збірні та втрачають футболістів на час міжнародних викликів. Додатковий календар також збільшує навантаження на команди .

На їхню думку, продаж частки в комерційних правах приватним інвесторам лише ще більше відсунув би клуби від доходів, тоді як ризики залишилися б на них.

3. Процес ухвалення рішення був непрозорим

Регіональні конфедерації заявили, що їх не проконсультували до оголошення плану й фактично поставили перед уже готовим рішенням . Критики також вважали, що пропозиція виплатити кожній національній асоціації по $20 млн могла створювати фінансовий тиск і стимулювати підтримку без повноцінного обговорення наслідків .

Саме поєднання великих одноразових виплат, відсутності прозорих консультацій і можливої участі приватного капіталу зробило FFE особливо чутливим для футбольних організацій.

Внутрішній розкол: відставка Карлоса Кордейро

Найвиразнішим сигналом проблем усередині ФІФА стала відставка Карлоса Кордейро, старшого радника Інфантіно та колишнього президента Федерації футболу США. Кордейро також входив до робочої групи Білого дому з питань чемпіонату світу .

31 липня він негайно залишив посаду на знак протесту . Кордейро заявив, що не брав участі в розробці пропозиції та «беззастережно» її не підтримує. Він назвав FFE «поганою угодою для футболу», для членських асоціацій ФІФА та довгострокового майбутнього гри .

Кордейро став першим відомим представником ФІФА, який пішов у відставку через цей проєкт . Його рішення посилило враження, що план не мав достатньої підтримки навіть усередині організації.

Чому все розвалилося так швидко

До 1 серпня проти FFE одночасно спрацювали кілька факторів:

• УЄФА пригрозила бойкотом чемпіонату світу та інших турнірів ФІФА;
• КОНКАКАФ та АФК приєдналися до критики;
• провідні клуби поставили під сумнів право ФІФА розпоряджатися комерційними активами таким способом;
• у керівній команді Інфантіно стався публічний розкол;
• питання прозорості, управління та можливого впливу приватних інвесторів вийшли на перший план.

У результаті проєкт став політично й організаційно нежиттєздатним. 1 серпня Інфантіно відмовився від плану, а ФІФА підтвердила, що FIFA Forward Enterprise не буде створено .

Зрештою, задум зупинив не один окремий опонент. Його зруйнувала рідкісна для світового футболу єдність — від УЄФА, КОНКАКАФ та АФК до Реала, Ювентуса й німецьких клубів. Саме цей спільний спротив змусив президента ФІФА відступити всього через три дні після гучного оголошення.