Набір сценаріїв, розроблених банками, охопив увесь спектр сучасних викликів :
Банки повинні були змоделювати три канали передачі геополітичного ризику: прямий вплив на власні позики та активи, макроекономічний зворотний зв'язок та зміни в поведінці клієнтів і контрагентів .
Ключовою проблемою, яку виявив тест, стало те, що багато банків погано враховують взаємозв'язок між шоками платоспроможності та втратою ліквідності . Банки часто припускали, що їхні показники ліквідності залишаться вищими за регуляторні мінімуми навіть за найгірших сценаріїв. Однак вони не брали до уваги, що криза платоспроможності (наприклад, великі збитки за кредитами) може спровокувати одночасний масовий відплив коштів.
Особливу небезпеку становить так звана «валютна вразливість». Банки зі значними транскордонними операціями або ті, що покладаються на фінансування в іноземній валюті, недооцінюють швидкість та масштаби втрати ліквідності в іноземній валюті під час геополітичної кризи. Це особливо актуально в сценаріях, які передбачають санкції, здатні заморозити або обмежити доступ до цілих валютних ринків .
ЄЦБ виявив суттєві невідповідності в підходах банків та дійшов висновку, що деякі запропоновані заходи містять «надмірний оптимізм» . Багато банків планували використати стандартні управлінські інструменти, такі як:
Проблема, на думку регулятора, в тому, що ці заходи можуть виявитися нездійсненними в реальних стресових умовах . У розпал геополітичної кризи активи доведеться продавати «за безцінь» (так звані «пожежні розпродажі»), а залучити новий капітал на ринках, що зупинилися, — практично неможливо. Крім того, плани банків часто не містять конкретної інформації про те, які саме інструменти будуть продані або які контрагенти будуть залучені. ЄЦБ також наголосив, що ефективність цих заходів різко падає, коли їх одночасно намагаються застосувати багато банків .